середу

ТВІЙ МАЛЕНЬКИЙ УЛАМОК СЛОВА

Ти знову мовчиш я просив слів
хоч маленьке холодне слівце
хоч якусь літеру почути
хоч маленький уламок
Покажи краєчок зуба на якому могло
залишитись море словесне
Ти знову мовчиш
Відкрий свою посмішку хоч скупу
це вже оповідка про любов до Планети
Розгортаю книжку закидую ногу на ногу
лежачи на канапі
відкидаю  вмикаю KATE BUSH
*never for ever* Вона говорить зі мною співає

(до речі в неї вчора був деньчик) Вітаю !!!

але мені потрібні твої слова
Ти знову мовчиш Невже так важко
Невже є неможливим  знати Що десь
мовчить людина слова якої я люблю
чекаю їх намагаюся відгадати яке буде наступним
Перебираю в пам'яті слова які ти любиш
Збиваю перебиваю сам себе
а Ти знову і далі мовчиш...

31.07.2019

вівторок

...але колись це все ж таки станеться...

...але колись це все ж таки станеться
Не знаю що саме і коли
Відчуття кореня міцнішає
Внутрішній сон десь перемагає
Не знаю що бачать мої очі
коли сплю
Не знаю куди біжить серце
в щоденних мороках
Не знаю чи я спостерігаю за метеликом
чи навпаки
Не знаю хто заговорить цієї хвилини
Не знаю хто вийде чи зайде
Поговорити змовчати
Підійти і обняти
...але колись це все ж таки станеться...

30.07.2019

понеділок

ДВА НОВИХ НЕЗВИЧНИХ ЗВУКИ

В одному містечку
На одній вулиці Стоїть один будинок
В ньому є одна квартира
Вона містить по одній кімнаті
Там мешкає одна майже самотня людина
але там є два різних нових для мене звуки
Так я там бував...
З одного боку з самого ранку
починають спілкуватися голуби
про досягнення чи щось інше
Це створює незвичну музику
музику їх мови їх незвичний звук
З іншого футбольне міні поле
обгороджене сітою
Закопаний до болю м'яч вдаряється
і закидує у вікна  ще один звук
звук життєвого спаду Звук зламаних знищених днів
В одному містечку на одній вулиці
в одному будинку приховалися
Два нових незвичних звуки для мене
Я ще повинен туди повернутися
Привітатися Почути...

29.07.2019

неділю

СЛОВА ВЕЛИКУ МАЮТЬ СИЛУ

Читайте знайте Слова велику мають силу
але їх треба віднайти...

28.07.2019

середу

ПЕЧИВО З ПЛАНЕТО - КРИХТАМИ

Це було так давно
що в моїй пам'яті залишилася
лише одна крихта
Це було так давно як око прорізає простір
і ховається за кольоровою квіткою новий день
Ти знову не приходиш тоді коли мене немає
але я більше не чекаю
Я живу на краєчку Всесвіту Він такий маленький
і невидимий як слово яке не наважився сказати досі
Як крихта від печива - планети на якій Він інколи спить
і чалапає поволі крізь смачний сон
Це було так давно це відбулося щойно
Це було секунду тому Все
Ми побігли Магазин незабаром зачинять
так захотілося печива з Плането - крихтами...

10.07.2019