13 тий гармонії листопад

ГАРМОНІЯ ОСЕНІ
ЯК РУДИЙ ПЕСИК ЗЛИВСЯ
ІЗ НАСИПОМ ЛИСТЯ


Це трапилось посеред золотого
жовтня а у пам"яті залишається аж
до сьогодні. Сонце посміхалося
веселкуватим виразом розмитих
контурів. Я полюбляю відлюдкуваті
місця сплячої тиші де можна
покричати поспівати та й у собі
щось віднайти із поетичних
сплесків. Металева гадюка рейок
має звичку порушувати спокій
панянки осені. Я йшов і насолоджу
вався теплом дня бо кожен наступний
міг перетворитися у болотяно дощові
наступи. Неподалік оголених дерев
зненацька я помітив як рудий песик
вилізши із за паркана поетично
зливається із кольором опалого
листя. Песик бігав порпався щось
вишукував нахлептався сонячних
ласощів на миті зупинявся
і я вдало фіксував побачене. Рудому
вдавалося зливатися із розсипаним
вітрами згорнутим у купи рудим як
він осіннім листям.
Захоплююче видовище
справжня гармонія осені.

12 тий авто листопад

АВТОМОБІЛІ АВТОМОБІ... АВТОМО... АВТ...

Авта як люди
народжуються
у складанні
різних
моделей
статків
фігур
Відмірювали
намотували
шляхів
кілометри
Мовчали
про бачене
у хаті кабінах
Старіють
як осінь
вмирають
як листя
і плачуть
ночами
з дощем
бо вже не
потрібні
забули їх
люди
їх не
лікують
їх не
годують
не
покривають
плащем
Авта як люди
тих що
вмирають
безліч
повсюди.

11 те зникнення листопаду

СОНЯЧНА ПАЩЕКА


Опале пір"ям
літнє листя
периною збивали
на бруківці
так робить
вітер
так вміють
люди
Куди його
метуть
в нікуди...
...через
відродження
тунель
у сонячну
пащеку
омолодитись
оновиться
і вистрибнути
на гілках
бруньками
на весні .

10тий видиху листопад

ЖИТТЯ СТАРІЄ ОСІНЬ

Я піднімаю слово
забуте тобою
Я залишаю пальці
на боці у сонця
Так це не вічність
що ходить
повсюди за мною
Бачиш дерева
втомились за
межею віконця

Гаряча кров землі
знову спати лягає
Вона біжить
наздожене його подих
Моя душа доросла
втекти хоче я знаю
Вмирає листя
останній зроблено
вже видих

Там розсипається
все на маленькі
частини
Там розпадаються
зірвані втомлені
днини
Хтось промовить
досить
Життя старіє
осінь.

9 тий убивця листопад

Що нам дарує
кожна секунда
хвилина
Старість мужність
чи вічність
Запитай у крихт
музики
Запитай уламків
буття
Відповідь на іншому
боці
Я закоханий у звуки
які торкаються
днем містом
вільного здійняття
та падіння
Слова втрачають
силу вони тут
зайві
сила їх витікає
в обіймах із
неміччю
Мить очищень
розриває полум"я
і живить сонну
свідомість
Джерело живих
акордів
стає цілющим
крилом
усміхненого вітру
осені забутого та
знайденого
звідусіль
У храмі кольорового
натхнення.

8 мий лист листопад

Тут вода здіймається
вгору
Бачиш мовила
скеля травинці
це море
Тут листя
розривається вгору
це не море не
скелі
не горе
не вітер бринить
не сонце не
може мовчить
На острові самознищень...
Над прірвою
волосина...
Вони дух
знищений м"ясом
Під шкіру
Під небо під
воду себе
вбити млоїти
Листя зреклось
дерев роду
Вони помирають
не варто
бігти по
воду.

7 мий співу листопад

Сонце знову волає
вставай
Сонце знову галасує
іди
Промінням
репетує біжи
Бачиш закуток
темряви став
співочим світлом
Обличчя неба
накрило вулиці
Львова
Спробуй колись
із настроєм лівої
сідниці
увімкнути
AL JARREAU
heaven and earth 92
GEORGE BENSON
love remember 93
інші твори також
магія джерела і
тоді твій закуток
темряви
розлиється
СВІТЛОМ.