20 тий бронзи лиспопад

Чому
листопад
у бронзі ?
закінчилось
золото
Переступили
через срібло
Бронзове
листя
важкого
спаду
приховує
у собі
природа.

19 тий павутиння листопад

Вечір холод
вітер листопад
я зупинився
голову підняв
і задивився
осінь викрала
одежу дерев
перетворила
гілки у
павутиння неба
сонячні
стріли втратили
швидкість
сонячні
стріли втратили
силу
заблукали
у павутинні
інію відтінки
на холодній
землі
білі та сині.

18 тий суд листопаду

Суд над замурзаним
дощем і кінчиком
його вуха
Дух трави охороняє
єдину квітку
сліпого поля
Реготав грім вусами
зливи перед равликом
спраги колись
Стіни обліплені
листям лету
Полохлива ніч
вигнаного склотремтіння

Маршрутка не
спинилася де завжди
Натовп часу пік
клубком гніву
Вчора

Скінчився суд
полохлива ніч
засинає зникає
під тиском світанку
Десь далеко
дзеленчить перший
трамвай.

17 тий зімЯтий листопад

Вогонь твого голосу
Далі у середині
спаду
твій видих
твоє зімЯте
ніщо
Не вмикай памЯть
забуть
Встань на ноги
заново почни
викидувати себе
у ловлення вітру
Він сьогодні крихкий
вчора танцював
із листям танець
самотності
Вогонь твого голосу
Крига твоїх думок.

16 тий пчих листопаду

Позич мені день
на сьогодні
Удвічі більше
поверну тобі
завтра
У небо поглянь
вхопи зором
зірку
Нежить у неї
Пчихнула
Життя на землі
затремтіло
життя на землі
заболіло
Від життя
попеклися на
листя вляглися
промені сонця
сховалися
зникли
Невже їм вдалося
Слово зробити
рухливим.

15 тий галактичний листопад

ГАЛАКТИКА ОСІННЬОЇ ГІЛКИ

Посеред безлічі
зірок
що помирають
шматок
незайманого
неба
Посеред безлічі
зірок
осінніх листя
галактика
відірваної
гілки
від стовбору
осені
Зазирни
у дзеркало
час листя
зникає
у клепсидрі
Так було
і так буде
не створить
затінку вона
Приречене
буття
відірваної
гілки.

14 тий сріблястий листопад

СРІБЛЯСТІ ЗМІЇ ОСЕНІ

Сріблясті змії
осені
повзуть
автострадою
Вони
суміш
світла і води
Кольори
стрибають
по спині
зміїної
подорожі
Літерою N
струмками
ночі
вишукують
новизну
всесвіту.