06.05.14. УРОДЫ ЗЛА- ВОЙНЫ !!!

Уроды зла-войны, над бездной глотают стойкий смрад
Их в судорогах лица, плюют нам вслед
И меч, вонзен в мишень священных врат
Отрубует с их губ, прослюнившийся бред

Прогнившие тела Земли, покроет панцырь лжи
Воистину он придушит всех,  оружие, кто в руки
первым взял, и в прах чей, воткнеться корень ржи,
сорвав с костей груди, безчеловечный грех

Вчера, вы целовали жен детей и вы любили
Сегодня- рабы войны, на истребление людей
Не уж то все забыли, детьми вы тоже были
И улыбались знали верили,что будет все ОК!

Теперь, вы тонете в проклятьях, на чужбине
Марионетки, кровавых нитей,  детки-зла
Вас матери, просили, плакали, а вы забыли
Ты не убей! Вся ваша ненависть, згорит до тла
Тяжесть войны, изчезнет вновь, и победит любовь

Удар в ядро, зачатье миру новому несет
Расколит панцырь, предвстанет взору
Обнаженный брег И через множество веков
Жизнь вновь оживет, прорежиться росток
И ввысь, потянеться замаливать Ваш грех!

04.05.14. ХТО ЖИВЕ В КОЖНІЙ КРАПЛИНІ?

Знову дощ
Небо знову ображене
  сіре сумне не веселе
Безліч чужих нам краплин
  чи цілують чи вбивають вже Землю
Хто живе в кожній краплині?
Так це ранок неділі
Хтось десь загуляв запиячив забувся
Ось вона в короткій спідничці
  ціла в краплях любові дощу
З дупцею місяця схову
  зворотнього боку планети може й без
  трусиків Свєта вулицею волоче ногами
В думках без мінета в думках зараз з нами
  їй лячно і зимно впиватися в день новий
Холодом зради під краплями спаду
Лише одне кровоточить в середині
Хто живе в кожній краплині?
Вчора завтра сьогодні
  чи нині...!?

29.04.14. РОЗМОВА ДВОХ МАШИН

Розмова двох машин
Ледь помітними язичками світла
Спокусниці змії у темряві
Розмова двох машин
Вони не можуть підкрастися ближче
Посередині вантажівка- бурмило
Захропіла до появи промінчиків перших
От як вийде водій
Загуркоче двигун
Їдкий дим зостанеться
Вантажівки не видно...
Тоді зникне перешкода в розмові
Чи більше в любові...

в 4, 30 ранку вийшов на балкон
і випадково побачив телепатичну
буззвучну розмову двох машин
котра велася звичайними тихими
вогниками блим блим.

Я Повернуся З Книжусьою П'ятою!

...не так, аби за цей скромно-сонний час нічого не створював, звичайно ні!
тобто, звичайно так! В голові на постій якась поетична карузеля,
але і без фанатизму ( не дня без строчки), просто був зосереджений
на виданні нової 5-ї поетичної збірки. Час надто важкий не летить
не котиться, тягнеться медом чи шмарклями-пробуксовує, (краще медом),
а з іншого боку зникає зі швидкістю, яка світлу і не вбачалася ніколи
та як би не було чи загуло, 5-та книжуся цього року, повинна вийти!
 Принаймі я в це щиро вірю! Хто зі мною...вперед! у новий день
життя та смерті! У новий день пригод-нагод!

25.04.14. НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ВІЛЬНОГО ПОЕТА.

Вітаю Вас, хто при можливості заходив до мене у гості.
Так, довший час нічого не закидував, але і ВИ не надто
прагнули цього, ніхто не зголосився, не підштовхнув,
може це і добре, можливо саме це і є, незалежністю
вільного поета, якщо бути правдивим, в більшості ми
пишемо від себе до себе про себе, і мало хто розуміє,
чи не намагається, якщо навколо стільки усього списаного
переписаного. Можливо, я також в чомусь не оригінал, дійство
практично не недосяжне, особливо у наші часи, але запевняю
Вас, прочитане Вами рідне моє, народжене у всесвіті тіла,
під назвою Олег "Калич" Калитовський.
    Дуже вдячний, хто заходив і перечитував старі твори,
    мені приємно...
Сьогодні в ночі вийшов на балкон, і відчув поетичний
поштовх...
БУДЕМО ПРОДОВЖУВАТИ!
Час Вилазить З Болота І Починає Робити Перші Крочки!

Калич та Дмитро Ігнатов - Апельсиновий ранок (джем)

24.10.13. ЛИСТОК ЗУБАМИ ЗА ПІДОШВУ.

Якогось дня я повернувся....
Я пригнувся зняти мешти
    не буду спати в мештах врешті
Вже зняв один і другий майже
    вже без ноги шкарпетки
І тут очима вихопив
Листок вхопився зубами за підошву
Підошву відпусти я прошу
Листок вхопився зубами за підошву
Бо з кожним днем вбиває осінь
      листя носить кудись ховає забуває
Тому малий вхопився за підошву
Дай чаю бубликів мені сказав
     я прошу...