30.11.2015. ОБРАЗА ЗА ГОРЛО

Не знаю чому знову краплі...
Чи знаю!?
Чому знову краплі
Відшмагали мене по обличчю
Коли вибіг гарячим мов вибух
Коли ноги понесли в криницю
Відшмагали загасили спинили
Мене краплі  під ранок
Не знаю...

25.11.2015. ПРОМІНЬ

Він тинявся закутками
Старовинного Львова
Його бачили в брамах
що пропахли сечею й коханням
Він не міг віднайти своє місце
Де спинитись чи просто присісти
     Двері будинку відчинились
у ранок
Ти вийшла усміхнена й вільна
Я побачив чи просто відчув
що твоє волосся променем стало
Променем стало волосся
Квітів осінніх
Він зупинився і видихнув
Йому нарешті вдалося.

18.11.2015. ПОКИ ЩО...

В них гроші зброя влада
В мене музика і слова
Поки що їх надбання
Сильніше за мої
   музично-поетичні
   викрутаси-витребеньки
Поки що...
Час повинен змінитись
Ми ще побачимо небесне
   обличчя яке посміхнеться
Силою змін
А поки що вони сильніші
   за мене
Поки що...

17.11.2015. НАМ...

Нам допоможуть слова
Нас знищать слова
Чорний пісок
Золотої смерті
Важким засохлого болота
   чоботом на серце
А в руці чи з губ слова
Помиї чи вода
Чорний пісок
Золотої смерті

13.11.2015. ВСІ МИ ДІТИ НАЗАВЖДИ.

Світанок
Вибухом чи поцілунком
Торкається нашої незахищеності
Всі ми діти назавжди
Терористи - убивці
Музиканти - лінивці
Після шкарпеток і трусів
Одягаємо власні маски
Зі штучним  серцем
І вирушаємо в день...
Відстояти руками
Колоти ногами
Рвати зубами
Хто проти хто з нами
Доки закипає казан дня...
Цілувати  дитячий світанок
І хотіти до мами...

07.10.2015. ПІШОВ ПОДРАМСИТИ.

Пішов подрамсити
не порамсити, подрамсити
Патичками помотлошити бубни
або танець патичків поновити
на поверхні сріблястого пластику.
Трохи шкробав  потилицю альта
натанцювались патички-драмсочки
по літаврі досхочу
малий та бас-діжка постібалися з мене
глянув на мобіло-годинника
4-та година, чи 16-та
як кому, хто як може
а я, ні дідька грати не вмію...
...чи вмію !?

01.09. 2015. СПЕКА - КУРВЕГА або ОСІНЬЧИКУ ДЕ ТИ !?

Ніби Осінь 1-ше  вересня
День знань  Починань Наливань
а що ми бачимо...!?
Прокидаються  машини їх свисто-шини
лише спека не спить Курвега
ватниця-матриця

Та впусти ти Осінь
хоч на краєчок трамває-сходинки
поспішає Вона молоденька свіженька
причепурена і навіть рум'яна
Знає де що сказати
Перса наливу в чиї долоні віддати
Її краплі дощу Подиху свіжого
тілом стрибають котяться нами
Ми готові хапати вустами руками

Ми готові... але ж... Спека-курвега !?
Ватниця-матриця
І місце не звільнить і  не впустить нікого
забирайся нарешті додому
Забирай спеко-кулі
Спеко-дупа після гороху...
І вали хоч повзками  потроху

На повні груди Нам би вдихнути...
До осінніх крапель скоріш доторкнутись
Ми чекаємо...Ми так хочемо
Ми не знаємо...!?