Пішов подрамсити
не порамсити, подрамсити
Патичками помотлошити бубни
або танець патичків поновити
на поверхні сріблястого пластику.
Трохи шкробав потилицю альта
натанцювались патички-драмсочки
по літаврі досхочу
малий та бас-діжка постібалися з мене
глянув на мобіло-годинника
4-та година, чи 16-та
як кому, хто як може
а я, ні дідька грати не вмію...
...чи вмію !?
середа
вівторок
01.09. 2015. СПЕКА - КУРВЕГА або ОСІНЬЧИКУ ДЕ ТИ !?
Ніби Осінь 1-ше вересня
День знань Починань Наливань
а що ми бачимо...!?
Прокидаються машини їх свисто-шини
лише спека не спить Курвега
ватниця-матриця
Та впусти ти Осінь
хоч на краєчок трамває-сходинки
поспішає Вона молоденька свіженька
причепурена і навіть рум'яна
Знає де що сказати
Перса наливу в чиї долоні віддати
Її краплі дощу Подиху свіжого
тілом стрибають котяться нами
Ми готові хапати вустами руками
Ми готові... але ж... Спека-курвега !?
Ватниця-матриця
І місце не звільнить і не впустить нікого
забирайся нарешті додому
Забирай спеко-кулі
Спеко-дупа після гороху...
І вали хоч повзками потроху
На повні груди Нам би вдихнути...
До осінніх крапель скоріш доторкнутись
Ми чекаємо...Ми так хочемо
Ми не знаємо...!?
День знань Починань Наливань
а що ми бачимо...!?
Прокидаються машини їх свисто-шини
лише спека не спить Курвега
ватниця-матриця
Та впусти ти Осінь
хоч на краєчок трамває-сходинки
поспішає Вона молоденька свіженька
причепурена і навіть рум'яна
Знає де що сказати
Перса наливу в чиї долоні віддати
Її краплі дощу Подиху свіжого
тілом стрибають котяться нами
Ми готові хапати вустами руками
Ми готові... але ж... Спека-курвега !?
Ватниця-матриця
І місце не звільнить і не впустить нікого
забирайся нарешті додому
Забирай спеко-кулі
Спеко-дупа після гороху...
І вали хоч повзками потроху
На повні груди Нам би вдихнути...
До осінніх крапель скоріш доторкнутись
Ми чекаємо...Ми так хочемо
Ми не знаємо...!?
четвер
20.08.2015. МОЯ ПОЕЗІЯ
Моя поезія не про маму
Не про тупий регіт
не про вуйка
Не про огірки помідори
чи запашні жуйки
Вона спритніша й глибша
Аніж срака у різнобічних мізках
чи блохи собаки Жульки
На їхні щелепи беззубі
На наші засліплені очі
На ваші приглушені вуха
Кілограми чи тони
Принишклого відчуття
або нікчемної чуйки
І не треба на мене гнати Не варто
Все одно не наздоженете
Не жарти...
Думка прудка та чиста
та поки крізь атмосферу долине
інколи трапитись може
Обліпитись лайном словесним
Лайном ненависті непорозуміння
Знищення божевілля
Моя вільна поезія свавілля !
Не про тупий регіт
не про вуйка
Не про огірки помідори
чи запашні жуйки
Вона спритніша й глибша
Аніж срака у різнобічних мізках
чи блохи собаки Жульки
На їхні щелепи беззубі
На наші засліплені очі
На ваші приглушені вуха
Кілограми чи тони
Принишклого відчуття
або нікчемної чуйки
І не треба на мене гнати Не варто
Все одно не наздоженете
Не жарти...
Думка прудка та чиста
та поки крізь атмосферу долине
інколи трапитись може
Обліпитись лайном словесним
Лайном ненависті непорозуміння
Знищення божевілля
Моя вільна поезія свавілля !
20.08.2015. СПЕКА. Осінь Поблизу Літу Триндець...
Хотів написати., Спека
там 8 чи 9-ть
Вийшов..., глип ?
спека занурилась в глиб
Мац мац, під небесну спідницю
Можна писати нову небилицю
Літо десь там, ти зайди
знайди спеку і знову почни
Чи не варто?, помирає вже десь
спеки варта
Осінь поблизу, мабуть триндець,
ховати в кишеню, чи гаманець
Літа краплини,
малесенькі днини,
години, хвилини...
Осінь поблизу, мабуть триндець,
під спідничку за гичку
Прихисток гербарію чи гаманець ?
Осені, звичайно, розкішний обід,
на тобі,. Спеко!, вчорашній млинець
...І корону, із пір'я ворони
Так, бачу. Осінь простує
Тихіше., Вона, мене чує
покотився млинець навпростець.,
Відпустити літа, засмаглий
Кінець...
там 8 чи 9-ть
Вийшов..., глип ?
спека занурилась в глиб
Мац мац, під небесну спідницю
Можна писати нову небилицю
Літо десь там, ти зайди
знайди спеку і знову почни
Чи не варто?, помирає вже десь
спеки варта
Осінь поблизу, мабуть триндець,
ховати в кишеню, чи гаманець
Літа краплини,
малесенькі днини,
години, хвилини...
Осінь поблизу, мабуть триндець,
під спідничку за гичку
Прихисток гербарію чи гаманець ?
Осені, звичайно, розкішний обід,
на тобі,. Спеко!, вчорашній млинець
...І корону, із пір'я ворони
Так, бачу. Осінь простує
Тихіше., Вона, мене чує
покотився млинець навпростець.,
Відпустити літа, засмаглий
Кінець...
субота
15.08.2015. СПЕКА 5,6,7...
У блям блям...
На вулиці іклато зубата
страшна костурбата...
Спека
Вже підпливає тролейбус
Він сьогодні дельфін чи косатка
Зашкробалась тілесна лопатка
Горбатий кит асфальтових ям
блям блям...
Мац мац по кишенях
там лише спека
Як би ж то спека грошей !?
Спека відсутності
та порожнечі
до речі...
Спека льоду в кишенях
З фігами закручених
намертво гайок
На гівновозі життя!
На вулиці іклато зубата
страшна костурбата...
Спека
Вже підпливає тролейбус
Він сьогодні дельфін чи косатка
Зашкробалась тілесна лопатка
Горбатий кит асфальтових ям
блям блям...
Мац мац по кишенях
там лише спека
Як би ж то спека грошей !?
Спека відсутності
та порожнечі
до речі...
Спека льоду в кишенях
З фігами закручених
намертво гайок
На гівновозі життя!
08.08.2015. СПЕКА 4
Раз два три чотири
Пролазить спека у квартири
Місить крутить б'є гарчить
Зі світлом спека в око мчить
Як в хаті сонно
Полягайте
Привітайтесь
Спеку взнайте
Вона не курва не повія
Вона комусь
До чогось мрія
Як під спідничку
Чи в штани
В кишенях літо
На бери...
В кишенях літо на бери
Вона чекає набери !?
Раз два три чотири...
Вона таврується в квартирі...
Пролазить спека у квартири
Місить крутить б'є гарчить
Зі світлом спека в око мчить
Як в хаті сонно
Полягайте
Привітайтесь
Спеку взнайте
Вона не курва не повія
Вона комусь
До чогось мрія
Як під спідничку
Чи в штани
В кишенях літо
На бери...
В кишенях літо на бери
Вона чекає набери !?
Раз два три чотири...
Вона таврується в квартирі...
пʼятниця
07.08.2015. СПЕКА 3
Ех, не наздігнав я капітана Немо
Він в шлунку океану
Чи океано-серці
Ранкові хвилі для нього кава
З балкону глянув
Тиняються живі мерці
Ось озеро, рукою зачерпнути
Така спекотніша підстава
Виходжу
Двері відчинив, в ніздрі задухи
І на тобі, із добрим ранком
Просто в вухо
Звалився
І пикою в пісок зарився
Лежу, чекаю завтра
Бо спека п'ять
Ой, ні чотири
Повинна, чи байдуже
Маленька, щойно вроджена
Розплакатись в моїй квартирі...
Він в шлунку океану
Чи океано-серці
Ранкові хвилі для нього кава
З балкону глянув
Тиняються живі мерці
Ось озеро, рукою зачерпнути
Така спекотніша підстава
Виходжу
Двері відчинив, в ніздрі задухи
І на тобі, із добрим ранком
Просто в вухо
Звалився
І пикою в пісок зарився
Лежу, чекаю завтра
Бо спека п'ять
Ой, ні чотири
Повинна, чи байдуже
Маленька, щойно вроджена
Розплакатись в моїй квартирі...
Підписатися на:
Дописи (Atom)