13 тий грудень

Якось моя знайома запросила у дит садок де працювала
вихователем. Я певний час спостерігав за дітлахами і
деякі із них мене надихнули до написання.
Віршик перший

АНДРІЙЧИК СМІШНИЙ ХУЛІГАН
присвячую всім АНДРІЯМ дорослим і малим

Андрійчик смішний хуліган
на городі сусіда обрізав тюльпан
рум'янець веселий на обличчі танцює
коханій дівчині квітку дарує
Вона його за це поцілує

Якось по стіні розбійник тарган
лапками кинувся у подорож вміло
Андрійчик його впіймав наказав
тут бігати вдень ти не смієш

Було ще в похмурий день перед дощем
ішов до садку обгорнувся плащем
побачив бабусю із мамою за руку провів
вулицю позаду плечей залишив

На небі страшенно блискало гуркотіло
полилася злива здригнулося тіло
краплини дощу проковтнула Земля
вродлива красуня Україна моя

Здається у середу в час заняття в садку
хлопчина не слухався опинився в кутку
він рюмсав просився що більше не буде
повірили всі вихователі добрі є люди

У п'ятницю Андрійчик піде у театр
туди поведе його улюблений тато
а мама тістечок під вечір спече
чекатиме хлопців нікуди не піде

В театрі було весело смішно
для дітвори це є свято потішне
дитячі оплески крики ура
аж директор прокинувся оце дітвора

Темніло щасливі і втомлені додому спішили
працівники ліхтарі обабіч світили
на небі з'явились мільйони зірок
Тобі все під силу зроби перший крок

Задумався смішний хуліган
у ямку посаджу я новий тюльпан
водою з промінням нишком полию
після вечері руки і личко умию
Перед сном прочитаю собі віршик дядька
що написав про мене маму і татка.