неділя

18.02.2018. ГОЙДАЛКА ВСЕСВІТУ

Я вчора переходив межу
і стояв на волосинці
Мій погляд в незвідане
Я би хотів але не можу торкнутися
і навіть обняти не можу
А так хотілося  бути першим
в кожного своє місце
спаду чи здійняття
Бутьте спокійними
в інших життях
Ми обов'язково поміняємось...
Я знову на волосинці
моя гойдалка Всесвіту
мовчить але я знаю Її слова
мають силу чи слово гойдалки
 Не займайте черги Ніхто не може бути
першим  Я гойдатимусь
і дивитимусь угору Я повинен побачити
сьогодні  Очі Всесвіту...
І очі того Хто був першим...


четвер

08.02.2018 МОЖЛИВИМ Є ВСЕ...

Можливим є все не вдається майже нічого
Я прийшов до нього і запитав у нього
З кожним днем нам важче підстрибувати на Землі
Відштовхуватись від землі
Настане день коли розгорнеться свідомість
дадуть зрозуміти мені Твій дім відчинив вже вікна
але на ключах дверцята Тобі тут на Землі
ще спати Легким мов кулька надувна ти станеш
дно дістанеш і поцілуєш його в очі
Дно також кудись захоче...і заплаче 
Тоді як дно заплаче Свій новий дім побачиш
Донині залишайся Багато всього ти ще не зробив
Взаємного кохання не відчув  Не абияк недолюбив...

вівторок

07.02.2018 ПЕРЕМОЖЕЦЬ СЛАБКОСТІ

А що життя !? Щодня торкається
попереду біжить Кричить наздоганяйте...
Знайте ! Чаклую над Вами вміло
Кожному по заслузі в його лузу
Чи Волю чи вила
Я чув Як хтось волає що вже
не має сили
Повинен йти  Біля воріт
Ти взнаєш що тебе чекає
Можливо Воля а може...
Тебе як переможця слабкості
Угору здіймуть вила...!?
Що тобі ці вила
У тобі сила Твоя маленька сила

субота

30.01.2018. ПАПІРЧИКИ ДО СРАКИ

Я сьогодні бачився з вітром
Його слова прудкіші
за мої думки
Але я знову наздоганяю
Останню вимову вхопив
Я буду нагородженим за свої слова
а вОНИ за свої брехливі мільйони
не зможуть навіть купити оркаєць Хліба
Це відноситься не до всіх
є чесні жуліки Тому що не чесна держава
її гріх  не виправдовується папірчиками
до сраки У вигляді грошей

понеділок

15.01.2018. КОЖЕН УДАР - КІЛЬЦЕ

Я бачив як біжить вулицею ніч
Загорнута у відблиск ліхтарів
Промінь ночі потрапив на щось
звичайний відірваний гудзик
одежі незнайомця
Ніч одягається у штучне світло
Люди в одежу прострілених гудзиків
Кроки асфальтом копають того
хто попереду і завдають ритм бігу
чи мертвої сплячки Я підняв гудзик
і побачив чотири світи
Кожен удар - кільце Відводив у всій бік
або дозволяв простувати співучим небом
Допоможи їм покинутий гудзик
можливо він зможе але він гудзик
Добре що ми не знаємо
де саме наш шлях Наша стежина
де гудзики Не під ногами від болю
а через них діти бачать сміються
передають іншим дітлахам Для всіх
Змогли  вони потішити себе від неземного
як пахнуть  розквітають Мандрують небом
Далекі недосяжні нам світи...

пʼятниця

12.01.2018. Відповідь Зникає Назавжди...

Я в неї довго перепитував
чи так воно і є ?
Вона сиділа і мовчала
Вітер лоскотав її ніс  щоки волосся
Перса ожили і почали танцювати
на тілі від приглушеного сміху
чи прихованого плачу
Навколо дерева холод дощ болото
Я дивився на своє відображення
в калюжі
Туди падали краплини дощу
Щось з дерев
Уворюючи кільця безмежності
Я дивився і запитував  себе
але відповіді не було Відповідь
ставала кільцямина на обличчі калюжі
і зникала назавжди...

четвер

11.01.2018. ВІД МОРОЗУ ВІДМОРОЗИВСЯ...

Я перестрибнув калюжу
Побіг Добіг
В автобусі до центру
зайшли вони звичайні
хлопець й дівчина
На Окружній зайшли
(рідний район)
На зупинці блище Роксу
 двері відчинилися
Вони стояли коло дверей
Враз забігли сонячні променці
Вони стрибали по волосинках
дівчини Спортсменом на батуті
Чи дівчиною зі стрічками в руках
Сміхом дзвіночків Лоскотали вуха
Гойдалися кохалися з кінчиками
рудих волосин І навіть промені
світла Звичайного вуличного ліхтаря
захотіли побавитись  малюками у садочку
Побачив я що волосинки простягають
 пальчики до світла...
На задньому сидінні я рухався на 19:00
Спостерігав Видовище автобуса 3А
Я вийшов Знову перестрибнув калюжу
і побіг... Січень постійно п'яний і не хоче
морозити Він тупо від морозу відморозився...