вівторок

27.12.2016. ЧАС 11 (все ближче...)

Я хотів перебігти вулицю
    зашпортався і впав
Серцем в пастку долі
В голові моїй постійно
    веселився час
Перед ним ми малі і кволі
Його все меньше і меньше
    залишається для мене
Чи просто нас
     на цій планеті
А я в звичайному кюветі

Все ближче від життя
Я до малюнку...
Не вмію жити і нічого просити
   в долі порятунку !

пʼятниця

23.12.2016. ЧАС 10 (БУХАРІ...)

Я вдивлявся в  обличчя
слухав розмови
так багато тем
 той втопився повісився розгнівався
чи просто не похмелився
А внутрішній стрибок до когось?
   Візьми...Допоможи
   стрибни в звичайний час
   хто вони? звичайні ми
   можливо він забув за нас ?
Забуті ми чи ви ?
Сьогодні випили її
  завтра вона Двічі нас
  закрутить на світанку
   з самого ранку
Життя засранка...

23.12.2016. ЧАС 9 (БУБЛИК)

...а от звичайний бублик
він також підвладний часові
   його купили з'їли,,, Все

четвер

22.12.2016. ЧАС 8 (ПОПЕРЕДУ...)

Навіть час не плює в обличчя
   хоча інколи попльовує
Робить паузу і задумується
   як вчинити Чи не зробити боляче
    не штовхнути не вдарити
    не вколоти не вразити беззахисну душу

А ми люди !?  Тебе втоптали
   мене обблювали-ригали Нам втішно
   я Якби мушу...
Імунітет !?  Ілюзія...

Дивно і смішно
     з краплинами сліз на обличчі
     чи вище...
    Повертається біль бумерангом
     яким? Байдуже рангом
Не треба себе тішити тим
   що ви перехворіли
   забули І знову зуміли

Жорстокість хвороби-любові
    попереду нас
Таке бувало не раз...

   Та ну  його в дупу
    як скуштувати  смачний
    старий квас !?

Ви вже все призабули
Гадаєте там вже ви були ?
Смійтеся чи посміхайтеся
     в пригоді Бухло Наркота Бляді  і Час
Жорстокість попереду Вас
Жорстокість попереду Нас...


вівторок

20.12.2016. ЧАС 7 (СЕРЦЕ)

Серце любить до старості
   чи до смерті
Серце - бездонний штиль кохання
Серце - ревучий поранений звір
В  час сліпого життя на Землі

Серце любить до смерті
   чи до старості
Час не просить  Наказує він
Вовками загризає він серце
Щодня убиває любов
І дарує лахміття він нам
   від пазурів  долі 
Пістрявій домовині пустунці...

В мене був колись  добрий знайомий
   вихвалявся підкорити Будь яку даму
  за місяць мала бути його Гаманець мав твердий
  як  член в день кохання
Присів на наркоту він смердючу  Шприц всмоктав його
  і випустив у чорну смерті пащеку...

понеділок

19.12.2016. ЧАС 6 (ВСІ ГОВОРЯТЬ)

Всі говорять чи думають
   весна літо осінь зима
Час це все Наш друг і ворог час
   час на зиму сніжинки мороз
Обережно аби не відморозитись
   передчасно не стати борулькою
В гарячому казані життя
  

19.12.2016. ЧАС 5 (НИТОЧКИ НЕРВІВ)

Коли нам за 50-ть ми задумаємось
    що далі і коли...!?
Час котрий поки що є нашим
   тривожно витанцьовує
   танець смерті  Вона підступно
   крадеться обійняти нас в останнє
І останній танець забабахати
   з нами живими
   на невидимих ниточках нервів...
   

неділя

18.12.2016 ЧАС 4 (ПРАВДА)

Якось час зустрів правду
  і захотів її причепурити прикрасити
Мовляв ти така не модна  і т.д...
Смерть копнула час проміж ніг
  він застогнав вилаявся
  і второпав...
Правда не потребує жодних прикрас
Головною прикрасою і є Вона
  молода бабуся Правда
І навіть вона Шалено втомилася
  набридати...

пʼятниця

16.12.2016. ЧАС 3 (ДРУЗЯКИ)

Хто ж він такий
  загадковий прудкий час
Хто бачив його обличчя
   чи вкрите воно зморшками
   Земного тяжіння
Можливо він і є смерть !?
   чи вони просто приходять
   удвох В обнімку по нас
Час та Смерть...

четвер

15.12.2016. ЧАС 2 (МРІЄ ПРО НАС)

Він немовби вітчим-маньяк  що мріє
   про свою молоденьку наливну
   солодкий персик доньку
Слина стікає з його хтивих губ
   секундами хвилинами годинами...

Ми хочемо прагнемо нам не спинити
Він могутній  Розслабитись і просто жити
Нас не було ніколи лише вільний ЧАС
Залітає у гості і вбиває усіх нас...

середа

14.12.2016. ЧАС

Коли ми малі
  ЧАС плентається згорбленим
   старцем з паличкою
Старіємо коли
   ЧАС біжить малюком по морозиво
    в літню спеку

вівторок

13.12.2016. МОРОЗЕЦЬ АНДРІЙ

Ах... морозець нехай буде Андрій
на Андрія ж вродився
Як я люблю вдихати його
 гарячу дотепність
Коли він йде королем полум'я
 стежками холодних легенів
Він  жартує чи знущається
 то ховається то з'являється
Усе гаразд Карпати в шкарпетках !
Агов морозець в четвер  буде плюс
 а де будеш ти ?
Четвер твій маленький триндець
Вставай руки їм заломай
Усіх іменинників зі святом
Давай наливай...
Підніжку і На дупу грипозну відлигу
Подаруй нам на Зиму
Новорічного снігу
І сплячу красуню Як сльоза чисту кригу !

понеділок

12.12.2016. НЕВИДИМЕЦЬ Я

Я бачив її сьогодні зранку
Крізь зимові краплі дощу
Навпроти костелу Єлизавети
майже як слово лайливе
 на привокзальній
Зумисно подивився годину 10:18
Вона та що любить Волошки
пройшла біля мене Мобіла
в руках коло вуха Розмову
із мамою вела...

Пройшла  біля мене
Невже я такий не помітний
в час коли повмирали Волошки
чи дощ проковтнув мене в себе
Проводжав пробачав в шумне місто
Вона йшла і зникала
У натовпі розчинялась мене
 залишала із раною далеко позаду
Я ще довго стояв І второпав
Невидимкою став я сьогодні
 можливо раніше Просто щойно
 помітив
Невидимець я Я невидимка



субота

10.12.2016. КОТИЛОСЯ СОНЦЕ...

Сьогодні зранку котилося Сонце
Звідки викотилося і куди
котилося нікому не відомо
Зупинилося коло Землі
і нам стало тепліше веселіше
сонячніше Хоча...
якщо зиркнути у вікно не видно його
нам не доторкнутися поглядом
до променів суботи
навряд чи ми відчуємо сьогодні
тепліше веселіше сонячніше
Мабуть Сонце покотилося далі
а можливо передумає
і повернеться !?
А де снідає Сонце ?
Ось і дощик вийшов прогулятись
Коли котилося до нас Сонце
випадково парасольку не зламало ?

пʼятниця

09.12.2016. ...без ковтка води

Як вода крізь пальці
Як пісок крізь горло
Як війна на серці
Я за простирадлом віднайденого
    забуття посеред вошей білизни
Навколо мене темрява крикливої тиші
    вона роззявляє пащеку і поглинає
    мене своїм сном
Сном як кров на пальці
Як пісок у горлі
Як війна без передиху
Як життя без ковтка води

середа

07.12.2016. ХТО Я !?

Хто зможе зупинити мене ?
Заіржавілі ланцюги любові
чи золоті ненависті ?
Мій ослаблений дух
чи душа що рветься постійно
кудись ?
вже давно я втомисвя бігти
за нею невгамовною душею
Я колись віднайшов своє Я
І тепер знову втратив
Хто я чи звичайний ніхто !?
Мене тішить одне
Після смерті моя плазучість
чи квола хода
Стане бігом...

четвер

01.12..2016. Ми Перегорнули Важку Сторінку

На правій щоці в мене тінь
мого розхристаного кохання
На лівій сніжинки красуні Зими
Я не боюся холоду
Січень мій батько
Мене приваблює магічна  сліпа німа тінь
Вона вхопила  міцно за руку
і веде кудись в незвідане...
Нехай так
Кохання завжди щось незвідане
Я піду навіть побіжу услід за тінню
в новонароджену фантастичну темряву...
Я в лещатах своєї любові
я був під пресом
твоєї втоми майже ненависті
В нас достатньо сил
Ми перегорнули важку сторінку
хоча (нас) як таких ніколи і не було
Тепер можемо вдихнути
на повні груди
Свіжого не займаного
шаленою важкістю Повітря
І хоча сьогодні перший день зими
в мене на серці посміхаються квіти
а на душі Весна!