четвер

31.05.2018. Я ЗУПИНИВСЯ В РОЗДУМАХ...

Я зупинився в роздумах
Навколо так багато доріг
Мої руки в кишенях
Нога ще болить
Я не в дитячому садочку
навчаюся жити
Мене навчили ще там
за блакитними небесами
На Землі я все забув
Прислухайтесь придивіться
Пробачте
я починаю з нуля
А завтра Вже знову літо...

понеділок

07.05.2018. ТАК ВАЖКО ЛЮБИТИ

Так важко любити
 коли кров морозом по венах
Так важко любити
коли кров Сонцем п'є вени
Так важко любити
коли кров невидимцем
   веде розмову їз серцем
   простріленим словами
Так важко любити Чи ви зі мною
   чи я з Вами
Так важко але треба
    але треба любити...

четвер

03.05.2018. ВИХОВУВАТИ ВЛАСНІ ПОМИЛКИ

Самознищення - велике просвітлення
Ми себе вбиваємо і народжуємось знову
Ідея Смерті Вона споглядає за кожним
Вона споглядає за життям нашого бігу
В першу чергу розплющені очі
В них минуле теперішнє майбутнє
Ми прокидаємось зранку і починаємо
     падати та підніматись упродовж дня
Не всім під силу підняти себе
Тіло легше аніж душу
Лише хто в силі це зробити залишає слід
Різні вирази облич Різні малюнки в очах
Ті що народили власні помилки
Вестимуть їх за ручку
Ті що народили власні помилки
Будуть їх виховувати
Ті що народили власні помилки
Будуть їх вбивати...

вівторок

01.05.2018. НАДТО МАЛО ДОБРА

Не можна ображати людей
Вони і так є слабкими
Що мають властивість
Помирати на самоті

Плаче не той хто слабкий
Плаче мужній
Він не приховує сліз
В сльозах його сила

Коли я прийшов до них
В моїх добрих словах
Була зла зброя
Вони так подумали
Тому що добра бачили
надто мало...