понеділок

Поезії

Вона підбігла у супроводі сміху
ущипнула...
сонце прокинулося зі сну
коло теплої нічної землі
Найшвидшим променем
наздогнало тіло...
...та втопило у сяйві ключів
що відчиняють день

субота

Поезії

Задумайся як надзвичайно у легкості волі
рухатись як би ми не були обтяжені
тілами гріхового саду

середа

Ніч вогнів










Поезії

Говорити про ніщо
це також щось.
Так як ніщо виникає з нічого
а з нічого виникає щось

понеділок

Дитя біжить












Коли народиться світ - я тихо вийду,
Коли розплющиться ніч - я стану криком,
Помре перший листок - я ввійду в осінь,
Зачиню двері, напевно, досить!
Напевно, досить!

По стежках осінніх я біжу,
Листя розкидую ногами,
Я малюк, юнак, я - старець,
Плентається плот за роками!
За роками!

Планета Земля обертається в далі!
Планета Земля народжує осінь!
Планета Земля обертається в далі!
Планета Земля народжує осінь!

Дитя біжить до мами,
Залікувати життя рани!
Дитя біжить до мами
Залікувати життя рани!

Планета Земля обертається в далі!
Планета Земля народжує осінь!
Планета Земля обертається в далі!
Планета Земля народжує осінь!

Дитя біжить до мами,
Залікувати життя рани!
Дитя біжить до мами
Залікувати життя рани!
Життя рани! Життя рани!

неділя

Поезії

Скільки вам потрібно ще сонця
щоб повірити що вам
дадуть дивитися ще
стільки часу

субота

П'ятизначна монета










На голому склі
Шепоче рибка про воду,
Листок спішить в осінь
Біля старого заводу.
Блискуче яблисько
Обличчям ткнуло планету,
Підкинув угору -
Впіймав п'ятизначну монету.

Я підкинув угору і впіймав
П'ятизначна монету.
Я підкинув угору і впіймав
П'ятизначна монету.

Машина кричить,
Іскри фар спалюють відстань,
Важким самосезем
Накидав п'ятами звідси.
Обернуся, зігнуся,
Пролітає, регоче планета,
Загубилась в дірках
Моя п'ятизначна монета.

Загубилась в дірках
Моя п'ятизначна монета.
Загубилась в дірках
Моя п'ятизначна монета.

Загубилась в дірках моя,
Моя п'ятизначна монета.
Загубилась в дірках моя, моя,
Моя п'ятизначна монета.

Вона підійшла і сказала,
Що хоче на хмару.
Прокинулась ніч блискавицею
В жовту примару.
Вже давно пролетіла, забула
Весела комета,
Покотилась до інших
Моя п'ятизначна монета.
Покотилась до інших моя, моя,
Моя п'ятизначна монета.

Покотилась до інших моя, моя,
Моя п'ятизначна монета.
Покотилась до інших моя, моя,
Моя п'ятизначна монета.

Покотилась до інших моя,
Моя п'ятизначна монета.
П'ятизначна монета!
П'ятизначна монета!

Поезії

Цікаво спостерігати за старінням чужих
облич Власне непомітно перетворюється
у старість лише чужу кожну зморщенку
можна вирахувати Відзначити у лабіринтах
горошин пям'яті

Випрямитись та крикнути комусь у вікно
четвертого поверху що він постарів на 20-ть
відсотків від протилежного оберту Землі
за паузу натиску дзвінка рожевої кімнати
власних почуттів тривоги й радості за молодість
колишню за старість що гряде

Чорно-білий блюз












Чорно-біла трава позабутого сонця
Знову неба нема я побачив в віконце
Він приходить один, він співає до ранку
Прокидаюсь в поту кров Землі до сніданку

Вже минає антракт, біль пронизує тіло.
Сон ховається тут чудернацький і сірий
Авто ріже асфальт, ноги крешуть бруківку
Серце рветься на крик наливай ту горілку

Чорно-біле руно, чорно-біле зерно
Чорно-біле життя, кольорове багно.
Чорно-біле руно, чорно-біле зерно
Чорно-біле життя, кольорове багно.
Десь далеко в словах розростається щирість
Хтось щось робить комусь від душі і на милість
Місяць з неба летить, на обід скатертина
Дім багато кімнат, дім - одна домовина

Чорно-біле руно, чорно-біле зерно
Чорно-біле життя, кольорове багно.
Чорно-біле руно, чорно-біле зерно
Чорно-біле життя, кольорове багно