понеділок

30.09.13. ВЕРЕСЕНЬ ЗНОВУ НАС ПОКИДАЄ...

Вересень знову нас покидає
Він майже свій термін увесь
     був зимним сердитим чужим
Ми так ще хотіли тепла...!
Вересень знову нас покидає
Він плакав чомусь майже місяць
Гасав за вітриськом розповісти
     що йому також лячно і зимно
Зігрітись хотів дмухнути у натовп теплом
Він мешти в болоті з наклейками листям
      клену каштану трави молодої у смерті
Відчинив я вікна балкон хоч і зимно
Може він залетить на котлети до мене?
      може борщику сьорбне?
Підкріпитись і покинути нас
     цього року на завжди!

четвер

05.09.13. ВСЕ ПО КОЛУ. ЗНОВУ ОСІНЬ.

Все по колу
Листя підстрибує на дерева
Листя спадає до долу
Все по колу, що залишається нам!?
Дні патичками лягають
Лягають у сірникову коробку
Так багато осінніх спалахів долі
Так багато...
І лише нікчемний мізер
Майже не помітний
Залишається нам
Так багато розкішної осені
Красуні осені
В одній сірниковій коробці

Можна спалити всі спогади
Це так легко зробити
А що залишається нам?
Сухий листок під ногами
В день сонця
Змоклий змерзлий холодний
У день плаксивої осені крапель
Все по колу
Вона знову тут
Молода розкішна зеленоволоса
Із відблиском коштовних прикрас
Я закоханий в неї
Я вдихаю її ніжний запах
Не турбуйте мене
Під спідницю її я сховався
Я закоханий знову у осінь
Все по колу
Знову осінь.