четвер

ОЙ... ХТО ПОМИЛИВСЯ ?

Слово хтось з літерою О
Котився покотився
На Планеточку Земля звалився
Прокинувся Розплющив  очі
подивився...
Вона у спідничці стояла і довго так
спостерігала
Вона не знала За нею
теж спостерігають
І все Вони давно про неї знають
Її примхлива доля
Літерою  О співає Нікого вже
не вколить Нікого не злякає
Хтось на Планеточку Земля звалився
Розплющив очі Ой... Я помилився

24.01.2019.

середу

Мовчіть Не Говоріть Не Хочемо Ми Знати...

Я не знаю чому я не літаю
Чому ходити вмію  інколи стрибаю
Тиняється хтось сходами
Я прислухаюся...
Які у нього думки можливо в неї ?
Спиняється і далі йде
Жбурляє голова під ноги ранку
Задумане вночі чи на світанку
Чийсь кіт заснув на батареї
в неї  Протер світанку очі...
Куди ворони летять щоранку
Ввечері  додому
Хтось підвернув можлво і зламав
сьогодні ногу
Мовчіть не говоріть не хочу знати
Коли  не знаємо  Живемо і шукаємо
взнаємо - забуваємо  Доріг багато
Здається нам що свято Та все не так
В знаннях ми Помираємо
Але  приємна новина є  Ніколи ми
не  взнаємо бо  Боїмося знати
Тепер усіх нас можна привітати
Ми житимемо житимемо житимемо...

23.01.2019.

понеділок

КОЛИШНІЙ БУКЕТИК ІСТОРІЙ

Небо зірок Землею побігло
До маленького тіла в душу забігло
Народилася пісня барабаном у вуха
Морозець мій друзяко
Чемним буть і послухай
Хтось пірнає співає Хтось мовчить
хтось не знає а хтось тупо бухає...
Потемніли слова вже скінчилося свято
Я побачив себе мене так небагато
Перекинув фужер вино враз закричало
Народилось дитя що колись Бога знало
На губах цілий світ всі Галактики в слові
Хтось відчув силу мрії в звичайній розмові
Тоді двері ранку відчиняться швидко
Сніжинки оббльовані заплачуть їм бридко
Знову небо зірок від Землі відштовхнулось
Про колишній букетик історій забулось

21.01.2019.

неділю

ЛЮБІТЬ МЕНЕ ТАКИМ ЯК Я Є !!!

Вітаю всіх-привсіх.  Біг, падав, вставав
котився, по різному я жив, до двох
п'ятірочок дожився...
55
Сьогодні деньчик в мене, найвищий бал
подвійний, отримав по старинці
Та що там говорити, співати треба
писати, барабанити не пити не палити
Жити, просто жити. Людей любити
Не знищувати дух добра, як при народженні
наказувада кожному Земля
Не маю зараз групи, грошей не дуже
але я зможу, надолужу...
А поки хто поважає, мене знає, та й
купку гривеньок на карточці тримає
Обличчям поверніться і  трішечки зі мною
поділіться...
Безмежно вдячним буду я
Таке моє життя, така моя душа.
Дайте мені руку, я народився
Дайте мені руку, я вже є тут.
Отже, народився Бог не помилився
Любіть мене таким як я є !!!

19-20.01.2019.

суботу

ІНКОЛИ ЗНОВУ...

Інколи прокидається день коли я будую себе
Інколи засинає ніч коли я руйную
живе джерело в долонях
За вікном за гратами за розбитою пляшкою
Тягар сивини у мене на скронях
Інколи з думкою про когось намагаюся зголити
чи просто запити забути у себе пірнути
і довго лежати Зірки рахувати
Бачиш нові будинки ростуть
Пригадую юнацькі роки Не можу забути
Вони хочуть поцілунок Сонця приховати...
... за сірими вовками котрі пожирають зелень
Їх погляд сліпий тупий лише  мовчить під ногами
золоті обвислі  кишені Затислі жадібні жмені
Легкі Божі слова стали важкістю
 покривало бруду брехні За горлянку хапають
неймовірно стискають В очі дивляться
далі брешуть що ні !!!
Під дупами під очима мішки На гульках
сп'яніло-губаті оголені ляшки Ляшки
Хто піде зі мною Чи з нами ?
Сьогодні купив фарбу зелену Не дозволяє Зима...
На крісельце присів Чекатиму коли вибухне все
створене під ненависть злоби Почорніє Земля
заплаче від болю їм байдуже їм таке до вподоби
Тоді повернуся з Місяця з нагою фарбою в зелень
і почну малювати перший листочок нової планети
інколи що засинає і прокидається знову...

12.01.2019.

вівторок

Про Новорічний дощик Мудрого кота, від Зоряни, щось сказав і я.

Зоряна Устимко

Це зима чи не зима?
Снігу білого нема,
дощ, болото біля хати..
Де ж котам сліди лишати?


 Дощ, болото біля хати,
 можна й там сліди лишати
 так подумав мудрий кіт
 враз побачив гострий дріт.
 Мнявкнув тричі зупинився
 із калюжки він напився
 вчора всі шампанське пили
за рік свинки говорили
 і бажали всім добра...
 Лапки цілі, заспіваю,
 візьму собі нотку ля !
 Під будинком наспівався,
 на сніданок вже попхався...
Де снідає мудрий кіт,
 ніхто не знає, навіть дріт.
01.01.2019.