пʼятниця

18.12.2015. В Голові Пролетіла Комета

Оооо, як вона його пестила....
цілувала, кусала, смоктала
Пальчиками губками обіймала
Він здійнявся немов
Солдат перед генералом
як, Ракета на злеті, де баламкався
Гагарін, немов Долар
Вічно стоячий
Твердий смачний і непохитний
Оооо, як вона його пестила...
Мій пістолет між ногами,
що Стріляє влучно, вітамінами живності
На циці, сідниці, губи і губки
Бува попадає у піхву й до дупки
Оооо, як вона його пестила...
І тут в голові пролетіла комета
звідки взялася, куди поспішала
в час майже оргазму, мені невідомо,
але пролетіла, весь настрій,
твердий, непохитний, зламала
Вся моя господарка (хуйзяйство)
звалилось, як Пам'ятник бетонно-
бронзовому вічному Леніну
Як яйце, що варилось, і не забаром би,
стало крутим, його вийняли з ковшика
і ногами по ньому, майже крутому
Немов танком, по молодій виноградній
лозі наливній...
Ми посварились, вона відвернулась,
Невдоволена, взяла й заснула
Я ще довго не спав, все думав гадав,
Звідки летюча комета, взялася,
В моїй голові...!?

(Тренуйте язик, якщо прутень Вас колись підведе
не відвертайся, не йди, друзяка-язик, допоможе
зануритись тобі до оргазму, в жар смачної пизди!)

понеділок

14.12.2015. СЛОВО ПОНЕДІЛКА


Танцюй на краєчку книжки
Перегорни сторінку
Ти сьогодні літера
Вона повинна скласти
Слово понеділка.

пʼятниця

11.12.2015. ХОЛОДНО, ХОЛОДНО, ТЕПЛО...

Якщо тобі вдасться віднайти те
    для чого народився
Шукатимеш блукатимеш зараз

Холодно Холодно Тепло

Подарую тобі вініловий горщик
    без квітів але з землею
Віднайдеш навіщо ти тут !?
    знайдеш насінини у проріст
Їх чекатиме горщик
Землю грітиме мов колискова
    котра оповиє дитину

Холодно Холодно Тепло...

четвер

10.12.02015. І піти...

Краплина крові і сльози
Два Всесвіти заплутані стрибком
Лахматої стоячої дурні
Краплина крові і сльози
Твої перса солодкавості ножа
Струнких Галактик звершень
Запаху народження
Над співом піхви
Ранкового стиску  тиску
І так щодня постійно
Знову й знову...
Краплини крові крику та сльози
Ти можеш одягнути золоте пальто
Чи скинути труси шкарпетки
І піти...
А можеш  покотитись
На краплях крові і сльози.

вівторок

08.12.2015. кимосЬ чИ нікиМ

Кимось Чи Ніким
Як краще !?
Коли ніхто ти можеш стати кимось
По іншому процес зворотній
Однаково всі ми яйце
Дурне чи трішки мудре
Поглянь
Ось ще одне докочується до знаку
Стоп!  Вже перехід
Вилазь із шкарлупиння
Розбитого об нову долю
Йди шукай себе
У чомусь чи у комусь !
Тобі надали новий шанс
Подарували нову волю !

Присвята всім творчим вилупкам
 і зокрема Дж. Морісону
 (хто себе не вважає вилупком, нехай він буде
   королем з короною золотобридкого лайна!)
...така проста хуйня...

01.12.2015. ПЕРШОГРУДНЕВОГО...

Навпочіпки сьогодні зранку
Плюнув в горлянку ранку
Як би не я
Плюнув би якийсь інший
    митець
А так я молодець
    чи молодець !?
В горлянку ранку
Першогрудневого світанку
   відпустимо Нехай стрибає...
Вона не так багато й просить
Знає !?
    чи просить щось вона
Стара чи молода
     вродлива злива
      чи зима Де подарунки
      їх нема !?
Сніжинок день  чи холоду...
 Вона
Груднева кволехідь
Навпочіпки сьогодні зранку
Розляпати по дупі
    ще й відшмагати нічну засранку
Чомусь нам  Кволехідь
   а де ж зима !?
До неї треба ніжно і на Ви
    а не вона...


понеділок

30.11.2015. ОБРАЗА ЗА ГОРЛО

Не знаю чому знову краплі...
Чи знаю!?
Чому знову краплі
Відшмагали мене по обличчю
Коли вибіг гарячим мов вибух
Коли ноги понесли в криницю
Відшмагали загасили спинили
Мене краплі  під ранок
Не знаю...

середа

25.11.2015. ПРОМІНЬ

Він тинявся закутками
Старовинного Львова
Його бачили в брамах
що пропахли сечею й коханням
Він не міг віднайти своє місце
Де спинитись чи просто присісти
     Двері будинку відчинились
у ранок
Ти вийшла усміхнена й вільна
Я побачив чи просто відчув
що твоє волосся променем стало
Променем стало волосся
Квітів осінніх
Він зупинився і видихнув
Йому нарешті вдалося.

18.11.2015. ПОКИ ЩО...

В них гроші зброя влада
В мене музика і слова
Поки що їх надбання
Сильніше за мої
   музично-поетичні
   викрутаси-витребеньки
Поки що...
Час повинен змінитись
Ми ще побачимо небесне
   обличчя яке посміхнеться
Силою змін
А поки що вони сильніші
   за мене
Поки що...

вівторок

17.11.2015. НАМ...

Нам допоможуть слова
Нас знищать слова
Чорний пісок
Золотої смерті
Важким засохлого болота
   чоботом на серце
А в руці чи з губ слова
Помиї чи вода
Чорний пісок
Золотої смерті

пʼятниця

13.11.2015. ВСІ МИ ДІТИ НАЗАВЖДИ.

Світанок
Вибухом чи поцілунком
Торкається нашої незахищеності
Всі ми діти назавжди
Терористи - убивці
Музиканти - лінивці
Після шкарпеток і трусів
Одягаємо власні маски
Зі штучним  серцем
І вирушаємо в день...
Відстояти руками
Колоти ногами
Рвати зубами
Хто проти хто з нами
Доки закипає казан дня...
Цілувати  дитячий світанок
І хотіти до мами...

середа

07.10.2015. ПІШОВ ПОДРАМСИТИ.

Пішов подрамсити
не порамсити, подрамсити
Патичками помотлошити бубни
або танець патичків поновити
на поверхні сріблястого пластику.
Трохи шкробав  потилицю альта
натанцювались патички-драмсочки
по літаврі досхочу
малий та бас-діжка постібалися з мене
глянув на мобіло-годинника
4-та година, чи 16-та
як кому, хто як може
а я, ні дідька грати не вмію...
...чи вмію !?

вівторок

01.09. 2015. СПЕКА - КУРВЕГА або ОСІНЬЧИКУ ДЕ ТИ !?

Ніби Осінь 1-ше  вересня
День знань  Починань Наливань
а що ми бачимо...!?
Прокидаються  машини їх свисто-шини
лише спека не спить Курвега
ватниця-матриця

Та впусти ти Осінь
хоч на краєчок трамває-сходинки
поспішає Вона молоденька свіженька
причепурена і навіть рум'яна
Знає де що сказати
Перса наливу в чиї долоні віддати
Її краплі дощу Подиху свіжого
тілом стрибають котяться нами
Ми готові хапати вустами руками

Ми готові... але ж... Спека-курвега !?
Ватниця-матриця
І місце не звільнить і  не впустить нікого
забирайся нарешті додому
Забирай спеко-кулі
Спеко-дупа після гороху...
І вали хоч повзками  потроху

На повні груди Нам би вдихнути...
До осінніх крапель скоріш доторкнутись
Ми чекаємо...Ми так хочемо
Ми не знаємо...!?

четвер

20.08.2015. МОЯ ПОЕЗІЯ

Моя поезія не про маму
Не про тупий регіт
не про вуйка
Не про огірки помідори
чи запашні жуйки
Вона  спритніша й глибша
Аніж срака у різнобічних мізках
чи блохи собаки Жульки
На їхні  щелепи беззубі
На наші засліплені очі
На ваші приглушені вуха

Кілограми чи тони
Принишклого відчуття
або нікчемної чуйки
І не треба на мене гнати Не варто
Все одно не наздоженете
Не жарти...
Думка прудка та чиста
та поки  крізь атмосферу долине
 інколи трапитись може
Обліпитись лайном словесним
Лайном ненависті непорозуміння
Знищення божевілля
Моя вільна поезія свавілля !

20.08.2015. СПЕКА. Осінь Поблизу Літу Триндець...

Хотів  написати.,  Спека
    там 8 чи 9-ть
Вийшов..., глип ?
    спека занурилась в глиб

Мац мац, під небесну спідницю
Можна писати нову небилицю
Літо десь  там, ти  зайди
      знайди  спеку і знову почни
Чи не варто?, помирає вже десь
      спеки  варта

Осінь поблизу, мабуть триндець,
      ховати в кишеню, чи гаманець
Літа краплини,
        малесенькі днини,
        години, хвилини...
Осінь поблизу, мабуть триндець,
        без трусів, під спідничку
 Там прихисток гербарію чи гаманець ?

Осені, звичайно, розкішний обід,
        на тобі,. Спеко!,  вчорашній млинець
...І корону, із пір'я ворони
Так, бачу. Осінь простує
Тихіше.,  Вона, чомусь мене чує
         покотився млинець навпростець.,
Відпустити літа, засмаглий
Кінець...


субота

15.08.2015. СПЕКА 5,6,7...

У блям блям...
На вулиці  іклато зубата
    страшна костурбата...
Спека
Вже  підпливає тролейбус
Він сьогодні дельфін чи косатка
Зашкробалась тілесна лопатка
Горбатий кит асфальтових ям
    блям блям...
Мац мац по кишенях
    там лише спека
Як би ж то  спека грошей !?
Спека відсутності
    та порожнечі
    до речі...
Спека  льоду в кишенях
З фігами закручених
     намертво гайок
На гівновозі життя!

08.08.2015. СПЕКА 4

Раз два три чотири
Пролазить спека у квартири
Місить крутить б'є гарчить
Зі світлом спека в око мчить
Як  в хаті сонно
Полягайте
Привітайтесь
Спеку взнайте
Вона не курва не повія
Вона комусь
До чогось мрія
Як під спідничку
Чи в штани
В кишенях літо
На бери...
В кишенях літо на бери
Вона чекає набери !?
Раз два три чотири...
Вона таврується в квартирі...


пʼятниця

07.08.2015. СПЕКА 3

Ех, не наздігнав я капітана Немо
Він в шлунку океану
Чи океано-серці
Ранкові хвилі для нього кава
З балкону глянув
Тиняються живі мерці
Ось озеро, рукою зачерпнути
Така спекотніша підстава
Виходжу
Двері відчинив, в ніздрі задухи
І на тобі, із добрим ранком
Просто в вухо
Звалився
І пикою в пісок зарився
Лежу, чекаю завтра
Бо спека п'ять
Ой, ні чотири
Повинна, чи байдуже
Маленька, щойно вроджена
Розплакатись в моїй квартирі...

четвер

06.08.2015. СПЕКА 2

Не вдалося мені вчора стати
навіть горошинкою граду
Вилазив через вікна
В мізках шукав пораду
Зате щоденну дозу
Шматою по морді
Заслинено-брихливою
На шансон акорді
Отримав Як триндить система
Та й почвалав спітнілий знову
Знайти десь  капітана Немо

середа

05.08.2015. СПЕКА

Я хочу бути грудкою льоду
    ні, брилою, брилищею льоду
Щоби не солений піт мого чола
    кінчиків пальців, та й взагалі кінцівок...
Щоби, прохолоди  наливні краплини
     залишили задуху позаду
Поки вона-спека, ще спить та
     поперджує свіжістю...!?
   

понеділок

22.06.2015. ЧИМ Є?

Чим є наше життя, станом божевілля
Бо смерть, спалахом мудрості
Пробігає під дощем в незвідане...

четвер

04.06.2015. ТАМ В КОСМОСІ ЛЬОДУ

Там в космосі льоду нічого немає
      нічого немає
      довго нічого немає
      суцільна порожнеча лід та холод
Довго придовго якщо летіти
      не дитячою швидкістю світла
Набагато стрімкіше
Набагато прудкіше майже як думка

Довго придовго...і знову з'являється
      світло Тепло зігріває кінцівки
Краєчок нового Сонця ось видно
Ще мить і постріли смерті
       або слова любови
 Лоскотатимуть вуха до болю

Там в космосі нічого немає...!
Там в космосі все є і всюди...!

Зумій...
Ой пригадав ми ж просто
Люди...

понеділок

01.06.2015. ЧЕРВЕНЬ ЛІТО НАСТАЛО!

Величезна краплина розбилась
об новий день І зелень літа
висипалась із неї
Звісно зелень вже була і в травні
Та ця зелень стала першим днем літа
(не плутати із валютою  зелень)
хоча щось спільне вони носять
у собі приховують вдало
від нас...
Величезна краплина розбилась
об запашне м'яке листя
останніх промінчиків травня
Так повідкривав вікна
порозшпиляв гудзики
розсунув замки Червень
Червень Шановні літо настало!

середа

27.05.2015. КОЖНА КРАПЛИНА.

Вона є наповненими мозком
      чи опальним взуттям
      (на булочку, гам, 100-грам? ні, для дам)
      хрускіт нервів в перерві
Непотрібом у вусі  чи русі
     стрибками по платівці  "Джусі Люсі"
Та, що сповзає з волосинок не вперто
    щоками губами, на шию та циці
Кожна краплина наче дитина
Я стояв і дивився...
    на неї...
краплину жінку дитину, що спільного
яка між ними різниця...!?
Кожна краплина, не є
     крапельничкою когось!
    ...не спиш, далі возиш
    їх від дому додому?

пʼятниця

01.05.2015. АКОРДИ

Акорд
       плазує, скригоче зубами
       підстрибує, біжить бубонить
       залітає в пащеку чи просто пердить.
Акорд
       шмат серця надкусить
       зачекає відродить, водиця як кров
       і знову порізи і знову любов.
Акорд
       комусь мармелад чи спирт блювотиння
       його просять у ліжко, тобі гидке павутиння.
Акорд
          Акорд  Акорди...
      пихатий шляхетний , малий нікчемний
      малий смішний, торбинку слів
      ось він який...
Акорд.






вівторок

28.04.2015. ГОЛОС ВЕСНИ.

Краплі сонця  оспівують бруківку
     голосом весни
Злітають простягають руки до
     малюків квітів
Сьогодні звичайний-неповторний день
     прошу бери...
Комусь померти-народитись
     від життя комусь радіти.
                             (чи тремтіти)

Інколи трапляється на хвостику
     печених яблук
Ніхто нігде ніколи не побачить
     і не взнає
Можливо в мить сонцежбурляння
     повіриш ти мені
Бо за плечима нас величне
     щось чекає...
                             (забуває чи вбиває)

Ранкові квіти розкидують по Землі
     весни волосся
Поталанило й мені сьогодні нарешті
     бачу довелося
Вдихне могутній хтось усміхнених
     галактик грому
Шукаємо у Всесвіті одвічний шлях
     кудись і знов додому.
                    (народимось й помремо в ньому)

понеділок

20.04.2015. Я НАПИСАВ НА КРАПЛИНІ ВОДИ

Я написав на краплині води
   все, що знав бачив чув
І так багато вільного місця на ній
   залишилось, що від легкості
   вона стала словом, яке покотилося.,
Гамірними вулицями...
Самотньої планети...

пʼятниця

03.04.2015. ПРОЩАВАЙ ДІДУСЬКО-СНІЖЕ...!!!

Прощавай наполегливий
      дідусько-сніже
Ти вже набрид ти вже старий
      нікчемний і не ніжний
Забирайся до матінки зими...!?

Дозволь нарешті нам Львів'янам
       на повні груди вдихнути
Побачити та доторкнутись
       до молоденької вродливої
Весни...!?

субота

28.03.2015. Ось Вона Субота...

Ось Вона Субота
Весняна збуджена та мокра
Як студентка першокурсниця
вагається йти на побачення чи ні?
Так і дощ мабуть вагався
коли йому хрещеним весни стати?
Однаково вони зустрінуться
чи зараз чи потім...
Студентка і дощ
Він і вона
Під краплями весни
Під парасолькою кохання.
Ось вона субота
Вона наважилась змогла
на кроки першого чогось
гойдається у грудях коло серця...
...солодкий спалах
Ось вона субота
Весняна збуджена та мокра...
...ось вона весна.

середа

18.03.2015. КУЛЯ.

КУЛЯ...
вона іноді така маленька
як краплина ранкової роси
з відтінками новонародженого
променя...
КУЛЯ
створена людьми
заради смерті
РОСА
створена Богом
заради життя
Невже все, що виліплюють
люди збагачує смерть...!?

вівторок

17.03.2015. МИ ВИБИРАЄМО ВОЛЮ!

МИ ВИБИРАЄМО ВОЛЮ!

Мозок увімкни,вільний шлях знайди
З нього не звертай, лиш вперед рушай
Скеля на плечах
Океан в руках
Мужнім будь тримай, свого не віддай.

Двері знову зачинились
Соковиті мрії вщент розбились
Серце гризуть слова гниляки
Вбивають кулі з їх руки
Біль годин важкість в плечах
Сльози втрати на руках
Лише вперед рушай, свого не віддай.

Мужнім будь тримай. З дороги волі  не звертай
Куля ворожить підло на долю.
Ми вибираємо волю...
хоч куля-убивця чаклує на долю...

МИ ВИБИРАЄМО ВОЛЮ!

10.02.2015. НЕ...

Не розкидуй словечка по вітру
Бо в тім'ячко вдарять щосили
І серце зупинить якось бо
Недолуга порожнеча твоя
Бо слово вірить у щирість
Бо слово скеля ін рок!
Не впевнений чи зрозумів ти?
Не знаю я, хто ти і що ти!?
Скинь з себе лайно ти...
Зроби новий крок...
Відригни, не ковтай його далі
Фальшиве БЛЮЗнірствО! у вуха
Звільни мозок нарешті
З повагою підійди ти до слова
Поважай його знову і знову
Зупинись і добряче подумай!
Зроби чесний крок...!?
 

субота

27.01.2015. УБЕЙ В СЕБЕ ЗЛОЙ АСКАЛ, ВОЗРОДИ ДОБРУЮ УЛЫБКУ!

Да Вова Путин! Это тебе не 70-80-е, когда твою башку
забили всякой коммунистической херней. Дух времени
стал совершенно иным. Планета дышит по другому.
Каждый твой шаг насилия, работает против тебя
С каждым твоим шагом, ты приближаешь, страшную,
собственную смерть, ты это поймеш потом,
в ином измерении, после своей роскошной жизни!
В твоей башке нету места, на правильные-созидательные,
человеческие мысли. Ты обыкновенный раб совковой системы,
Ты водитель танка, когда на пешеходном переходе,
маленькая, доброжелательная девочка, хочет перейти
улицу, а ты вместо того, чтобы выйти, подать руку, помочь
ей, с ехидным оскалом на своей фальшивой физиономии,
давишь ее, так делают только рабы, коим ты стал,
со своими замками, и баблищем, и сходиш с ума,
из-за того, что тебе нечего больше хотеть!
Никогда не пробовал, сменить свой аскал на улыбку!?,
полюбить, помочь людям, которые нуждаются!? Скорее всего,
тебя уничтожит, твое окружение, те, которых ты взял
за глотку, ты им нафиг не нужен со своими бредовыми
мыслишками, они хотят жить, у них "весь мир в кармане"
а ты стрелять, убивать, беззащитных  детей, людей!
Уничтожать, города, страны, планету,
которая и твою задницу- ненависти пока греет.
 Очнись! Может, еще не поздно! Будь сильнее, своей слабости!
Убей  в себе злой аскал, возроди добрую улыбку!

понеділок

12.01.2015. СПРОБУЙ !?

Спробуй заглушити самотність
Спробуй її зацькувати хортами
Зустріч із кимось
Музика у вухах
Спілкування в мобілу
Через нет. переписка
Повсякденний набір, що втомив
аж до п'яток чи до ломки костей
чи макітри...
Крапля - можливо в ній вся розрада?
А якщо загнівався дощ і приховує
власне обличчя?
Краник де в ванні його залишили
налаштовуєш по краплині до долу
Можна відро чи баняк чи щось інше...
Музика розмова спів чи розрада
Так дзеленчить крапля - вона
коли торкається дна 
і ти починаєш її розуміти.