Він тинявся закутками
Старовинного Львова
Його бачили в брамах
що пропахли сечею й коханням
Він не міг віднайти своє місце
Де спинитись чи просто присісти
Двері будинку відчинились
у ранок
Ти вийшла усміхнена й вільна
Я побачив чи просто відчув
що твоє волосся променем стало
Променем стало волосся
Квітів осінніх
Він зупинився і видихнув
Йому нарешті вдалося.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар