Чорно-біла трава позабутого сонця Знову неба нема я побачив в віконце Він приходить один, він співає до ранку Прокидаюсь в поту кров Землі до сніданку Вже минає антракт, біль пронизує тіло. Сон ховається тут чудернацький і сірий Авто ріже асфальт, ноги крешуть бруківку Серце рветься на крик наливай ту горілку Чорно-біле руно, чорно-біле зерно Чорно-біле життя, кольорове багно. Чорно-біле руно, чорно-біле зерно Чорно-біле життя, кольорове багно.
Десь далеко в словах розростається щирість Хтось щось робить комусь від душі і на милість Місяць з неба летить, на обід скатертина Дім багато кімнат, дім - одна домовина Чорно-біле руно, чорно-біле зерно Чорно-біле життя, кольорове багно. Чорно-біле руно, чорно-біле зерно Чорно-біле життя, кольорове багно
Немає коментарів:
Дописати коментар