Я бачив її сьогодні зранку
Крізь зимові краплі дощу
Навпроти костелу Єлизавети
майже як слово лайливе
на привокзальній
Зумисно подивився годину 10:18
Вона та що любить Волошки
пройшла біля мене Мобіла
в руках коло вуха Розмову
із мамою вела...
Пройшла біля мене
Невже я такий не помітний
в час коли повмирали Волошки
чи дощ проковтнув мене в себе
Проводжав пробачав в шумне місто
Вона йшла і зникала
У натовпі розчинялась мене
залишала із раною далеко позаду
Я ще довго стояв І второпав
Невидимкою став я сьогодні
можливо раніше Просто щойно
помітив
Невидимець я Я невидимка
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар