29.04.14. РОЗМОВА ДВОХ МАШИН

Розмова двох машин
Ледь помітними язичками світла
Спокусниці змії у темряві
Розмова двох машин
Вони не можуть підкрастися ближче
Посередині вантажівка- бурмило
Захропіла до появи промінчиків перших
От як вийде водій
Загуркоче двигун
Їдкий дим зостанеться
Вантажівки не видно...
Тоді зникне перешкода в розмові
Чи більше в любові...

в 4, 30 ранку вийшов на балкон
і випадково побачив телепатичну
буззвучну розмову двох машин
котра велася звичайними тихими
вогниками блим блим.

Я Повернуся З Книжусьою П'ятою!

...не так, аби за цей скромно-сонний час нічого не створював, звичайно ні!
тобто, звичайно так! В голові на постій якась поетична карузеля,
але і без фанатизму ( не дня без строчки), просто був зосереджений
на виданні нової 5-ї поетичної збірки. Час надто важкий не летить
не котиться, тягнеться медом чи шмарклями-пробуксовує, (краще медом),
а з іншого боку зникає зі швидкістю, яка світлу і не вбачалася ніколи
та як би не було чи загуло, 5-та книжуся цього року, повинна вийти!
 Принаймі я в це щиро вірю! Хто зі мною...вперед! у новий день
життя та смерті! У новий день пригод-нагод!

25.04.14. НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ВІЛЬНОГО ПОЕТА.

Вітаю Вас, хто при можливості заходив до мене у гості.
Так, довший час нічого не закидував, але і ВИ не надто
прагнули цього, ніхто не зголосився, не підштовхнув,
може це і добре, можливо саме це і є, незалежністю
вільного поета, якщо бути правдивим, в більшості ми
пишемо від себе до себе про себе, і мало хто розуміє,
чи не намагається, якщо навколо стільки усього списаного
переписаного. Можливо, я також в чомусь не оригінал, дійство
практично не недосяжне, особливо у наші часи, але запевняю
Вас, прочитане Вами рідне моє, народжене у всесвіті тіла,
під назвою Олег "Калич" Калитовський.
    Дуже вдячний, хто заходив і перечитував старі твори,
    мені приємно...
Сьогодні в ночі вийшов на балкон, і відчув поетичний
поштовх...
БУДЕМО ПРОДОВЖУВАТИ!
Час Вилазить З Болота І Починає Робити Перші Крочки!