28.03.2017. ЛЕГЕНІ ГАЛАКТИК або В Чому Сенс Нашого Життя !?

Доки крапля весняна
звільнившись від носика бруньки
летить до Землі
дві чи три секунди
Десь далеко на планетах чужих
помирають світи і знову
народженими виходять під їх
Сонце Зірку
Звичайні легені Галактик
Ми наввипередки в щоденній гонитві
за чимось і здогадатись не можемо
наш рух це їх кисень
Наші світлі позитивні думки
Їх чистий без домішок кисень
Вони дихають нами
безкрайні Галактики Волі
на повні груди Всесвіту...

27.03.2017. 11 ГРАДУСІВ ТЕПЛА

О шостій ранку до Львова
завітав 1 градус тепла
можливо не всі вулиці
потішив 1 градус !?
О шостій вечора має прийти
11-ть градусів
Цікаво як це буде...
прийде 1 із написом на якійсь
частині одежі 11 чи їх справді
буде 11-ть градусів ?
хоча чим більше прийде
тим тепліше буде нам
чи як !?
Коли вони проходитимуть
коло Вас Градуси порахуйте їх
 їх справді буде 11 чи 1
за всіх віддуватиметься !?
але ж один прийшов о 6-ій ранку
не побоявся 1-шим
розпочати гріти місто зранку...

23.03.2017. Чужий День Чомусь До Болю є Рідним

Ми щодня поїдаємо день
пожираємо вбиваємо його
З лезом під горлянкою
в обнімку з ним йдемо кудись !?
наздоганяючи посмішку смерті
лезом біля вен
Щодня біжимо до краю
свідомості буття
але чомусь  кожному цей шлях
 до болю є рідним...

14.03.2017. Цівка Чиєїсь Крові

Цівка чиєїсь крові
на мертву бруківку і Землю живу в обійми
Я ніколи не знав хто я і звідки
Вчорашній хвалько вихвалявся
що бачив чує і знає
Коли я таких зустрічаю мене не має
Я на ковзанах долі долаю цівку земної крові
Мого вчорашнього спогаду про завтра...

07.03.2017. Звідки я це Знаю !?

...я так хочу її обняти, але не можу
тому що ми дві різні далекі планети
і між нами мільярди парсеків
і доки ми наближатимемось один до одного
згоримо і народимось сотні мільйони разів
Звідки я це знаю !?
Прочитав на хвості комети
що помирати летіла...

07.03.2017. ТЕПЕР Я ЗНАЮ...

Тепер я знаю що значить
розбите серце...
Від твого не поцілунку
не обіймів не бачень не слів...
Від твоєї уваги воно
 розквітло би кольорами весни
чи можливо осені !?
і легко  втрималось на одному пальчику
на краю безодні
Мій не здійснений політ
Моє втомлене серце
таке вже було  колись давно придавно
 коли твій голос
лише зароджувався десь там
в череві Всесвіту
аби кинути його на призволяще
на самотній планеті Земля
Мій особистий тягар
моя знахідка чи втрата !?
і в цьому ніхто не винен
звичайне не порозуміння серед Галактик
Тепер я знаю...
через декілька десятків років
мені простягнуть руку
і тоді мені вже не буде боляче
Ніколи...