31.10.2017. САМОЗНИЩЕННЯ

Ми щодня відгризаємо від Планети
безліч шматків
Душа черствіє Зуби стають вовчими
Так не повинно бути
але людей не змінити
Вони впевнено йдуть до самознищення
А можливо надія є !?

30.10.2017. Буть нам здорова Осінь кольорова

Не всі люблять таку Осінь
І вона не любить себе такою
Їй також холодно
Виносьте одежу вдягайте її
Сьогодні вона плаче
Завтра мабуть почне пчихати...
А хтось зазирає з неба
нам у вічі але ми бачимо
лише дощ

30.10.2017. ОСІНЬ СЬОГОДНІ БЕЗ ТРУСИКІВ...

Осінь сьогодні без трусиків
Не кремпуйтеся
Вона також хоче любові
Це мабуть її останні дні танцю
Чи можливо останні дні сліз
Нашої забутої Планети...

29.10.2017. В ЇЇ ПАХОЩАХ

Я так хочу щоби Осінь торкнулася мене своїми губами І я розчинився в її пахощах

28.10.2017. Вона сьогодні задоволена...

Осінь гойдається на гілках Як діти на гойдалках Вона сьогодні задоволена її ніщо не турбує Тому дарує нам ще один день тепла...

27.10.2017. Можливо це її останній танець ?

Сьогодні Осінь танцює з дощем Там холодно і можна намочити ноги Можливо це її останній танець Дайте їй відтягнутися по повній...

26. 10 .2017. БІЛЬ ВБИВАЄ МЕНЕ

Я втомився бути собою Я хочу поцьомати Осінь Вона всюди і нігде ЇЇ листя спадає до ніг і біль вбиває мене Веде за собою...

25.10. 2017 ПРОБАЧ МЕНЕ

Ти не відчуваєш мій біль
Моя любов не знає кордонів
вона просто летить
Так починається
і завершується життя
Пробач мене
я ще не долетів
це дуже далеко
Мій біль швидший
за кругообіг  світла
Пробач мене
я  щодня змінюю маски
Лише так я зможу помовчати
з тобою Коли ти мовчиш назавжди...

25.10.2017. ВОНА ТАКОЖ ХОЧЕ ЛЮБОВИ...

Мені Всесвіт дав зрозуміти
що листочок який я знайшов
є моєю душею
Осінь сьогодні без трусиків
Вона любить усіх
Не кремпуйтеся це останні дні
Вона також хоче любови
За межами вбитих розмов

ДЕСЬ ТАМ ЗА МЕЖАМИ ПЛАНЕТИ

(Осіннього Вина Попросила Вона)

Осінь втрачає силу вбиває красу

власного кроку віку чи року

Невже помирає наливна солодка красуня !?

Яблука груші сливи та гливи

Листя спадає до ніг перехожим

невже ми свої Щось можемо

Регочуть чалапають обличчями Жовтня

Люди втискаючи в землю сліди сьогодення

звичайно буденно

Не здогадуючись за бурхливі

розмови Там десь далеко

Туди не літають Лелеки

За межами Райдуг - Веселки

На порошинці Котра більша за нас

Подати Вам квас? Ні

Осіннього вина Попросила вона

 

22.10.2017

20.10.2017. ВОЛОДАРЮЄ СІРІСТЬ

Знаєте чому сьогодні
не було Сонця !?
І ми проштовхувались
 крізь сірі обличчя туману
Хтось образив Царицю - Осінь
 Вона заплющила очі
І Сонячні промені пролетіли
повз планету Земля
Вони летять на блиск її очей
очі і листя - волосся хапають
тепло з проміння немов равлик
росу з ранкових волошок після
виснажливого дня
Осінь заплющила очі
Проміння розгубилось
Час підвис Володарює сірість...

19.10.2017. ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ ОСІНЬ

Сонячні кульки стрибають осіннім
листям
Вона сходить невидимими сходинами
небес
Вона обіцяла що повернеться
Завтра я торкатимусь наливних перс
Дозрілим солодким яблоком соку
Слинка скрапує з губ Нівроку
Лише після обіймів  поцілунку
запитати я зможу
Якщо моє слово стане квітами  листям
Осіннім намистом
На якій з багатьох далеких планет
ЇЇ величності  палкіше цілують
пальчики - листя !?


Сонячні кульки забавляються
осінніми літачками Жовтня
На Землю до неба...

18.10.2017. НА САМОТІ...

Важко впоратись з цим світом
на самоті
По іншому не можливо
Самотність моя перемога
Моя поразка
Мій біль моє свято
Тому світ і долає мене
Забираючи щороку не помітно
молодість духу
Кидаючи в обличчя
Маску старості...

17.10.2017. ДАЛІ ЙТИ... ДАЛІ ЙТИ...ДАЛІ ЙТИ...

Кажуть завтра небо відкриє
 дорогу нам
До свого серця Ось неба душа
Але й ми повинні бути
щирі до нього
йти правдиво не поспіша
Дорогою волі не згубити себе
Ми  повинні себе віднайти
Лише після пошуку
власної долі
 Не втопленій в часі
Далі йти Далі йти
Далі нам йти...

13.10.2017. Сьогодні Осінь Моя Коханка

Сьогодні Осінь Моя Коханка
Я буду пестити її яблука -перса
І зазирати під листя- спідничку

Дош посміхається сором'язливо відвертається...

12.10.2017. ВБИТИ СЕБЕ...

Вбити себе не так просто
Говорив мені один дивак
Після того як я налив йому
Особисто я не пробував
В мені ще так багато  віршів
Вони просяться на світ на волю
Вони хочуть жити -дихати
Разом з людьми Котрим потрібні
Я не можу помирати з ними
це злочин проти поезії
Я  колись помру один...

11.10.2017. Вдивляючись у Лиця

Колючі зубаті троянди
яких ти не любиш
з краплинами крові
на пальцях  долонях планети
торкаються тіла чи долі
Забуті  волошки не пахнуть
їх сльози спадають з пелюсток
вони помирають самотні
хоч би ти лусни
хто ж вона Осінь насправді
цариця - красуня чи вбивця ?
я йшов через місто по листю
вдивляючись в лиця...

06.10.2017. ЗНЕНАЦЬКА

Наша душа попіл
Наше тіло душа
Я дивлюся на стрілки годинника
Вони плазують
равликами з крилами
Ми також можемо стояти вічно
біля зачинених дверей
а потім зненацька
продовжити стояти далі...

05.10.2017. Новонароджене Дитя в День Сонця

Я не знаю чи зміг би бути
її язиками  полум'я
котрі облизують лабіринти
вбивчого оргазму
 осіннього листя любові
тоді коли вона розчісує
власне волосся
і виходить на світло з посмішкою
новонародженим дитям
відкритих долонь Сонця