18.10.2017. НА САМОТІ...

Важко впоратись з цим світом
на самоті
По іншому не можливо
Самотність моя перемога
Моя поразка
Мій біль моє свято
Тому світ і долає мене
Забираючи щороку не помітно
молодість духу
Кидаючи в обличчя
Маску старості...

17.10.2017. ДАЛІ ЙТИ... ДАЛІ ЙТИ...ДАЛІ ЙТИ...

Кажуть завтра небо відкриє
 дорогу нам
До свого серця Ось неба душа
Але й ми повинні бути
щирі до нього
йти правдиво не поспіша
Дорогою волі не згубити себе
Ми  повинні себе віднайти
Лише після пошуку
власної долі
 Не втопленій в часі
Далі йти Далі йти
Далі нам йти...

13.10.2017. Сьогодні Осінь Моя Коханка

Сьогодні Осінь Моя Коханка
Я буду пестити її яблука -перса
І зазирати під листя- спідничку

Дош посміхається сором'язливо відвертається...

12.10.2017. ВБИТИ СЕБЕ...

Вбити себе не так просто
Говорив мені один дивак
Після того як я налив йому
Особисто я не пробував
В мені ще так багато  віршів
Вони просяться на світ на волю
Вони хочуть жити -дихати
Разом з людьми Котрим потрібні
Я не можу помирати з ними
це злочин проти поезії
Я  колись помру один...

11.10.2017. Вдивляючись у Лиця

Колючі зубаті троянди
яких ти не любиш
з краплинами крові
на пальцях  долонях планети
торкаються тіла чи долі
Забуті  волошки не пахнуть
їх сльози спадають з пелюсток
вони помирають самотні
хоч би ти лусни
хто ж вона Осінь насправді
цариця - красуня чи вбивця ?
я йшов через місто по листю
вдивляючись в лиця...

06.10.2017. ЗНЕНАЦЬКА

Наша душа попіл
Наше тіло душа
Я дивлюся на стрілки годинника
Вони плазують
равликами з крилами
Ми також можемо стояти вічно
біля зачинених дверей
а потім зненацька
продовжити стояти далі...

05.10.2017. Новонароджене Дитя в День Сонця

Я не знаю чи зміг би бути
її язиками  полум'я
котрі облизують лабіринти
вбивчого оргазму
 осіннього листя любові
тоді коли вона розчісує
власне волосся
і виходить на світло з посмішкою
новонародженим дитям
відкритих долонь Сонця