20.10.2017. ВОЛОДАРЮЄ СІРІСТЬ

Знаєте чому сьогодні
не було Сонця !?
І ми проштовхувались
 крізь сірі обличчя туману
Хтось образив Царицю - Осінь
 Вона заплющила очі
І Сонячні промені пролетіли
повз планету Земля
Вони летять на блиск її очей
очі і листя - волосся хапають
тепло з проміння немов равлик
росу з ранкових волошок після
виснажливого дня
Осінь заплющила очі
Проміння розгубилось
Час підвис Володарює сірість...

19.10.2017. ЇЇ ВЕЛИЧНІСТЬ ОСІНЬ

Сонячні кульки стрибають осіннім
листям
Вона сходить невидимими сходинами
небес
Вона обіцяла що повернеться
Завтра я торкатимусь наливних перс
Дозрілим солодким яблоком соку
Слинка скрапує з губ Нівроку
Лише після обіймів  поцілунку
запитати я зможу
Якщо моє слово стане квітами  листям
Осіннім намистом
На якій з багатьох далеких планет
ЇЇ величності  палкіше цілують
пальчики - листя !?


Сонячні кульки забавляються
осінніми літачками Жовтня
На Землю до неба...

18.10.2017. НА САМОТІ...

Важко впоратись з цим світом
на самоті
По іншому не можливо
Самотність моя перемога
Моя поразка
Мій біль моє свято
Тому світ і долає мене
Забираючи щороку не помітно
молодість духу
Кидаючи в обличчя
Маску старості...

17.10.2017. ДАЛІ ЙТИ... ДАЛІ ЙТИ...ДАЛІ ЙТИ...

Кажуть завтра небо відкриє
 дорогу нам
До свого серця Ось неба душа
Але й ми повинні бути
щирі до нього
йти правдиво не поспіша
Дорогою волі не згубити себе
Ми  повинні себе віднайти
Лише після пошуку
власної долі
 Не втопленій в часі
Далі йти Далі йти
Далі нам йти...

13.10.2017. Сьогодні Осінь Моя Коханка

Сьогодні Осінь Моя Коханка
Я буду пестити її яблука -перса
І зазирати під листя- спідничку

Дош посміхається сором'язливо відвертається...

12.10.2017. ВБИТИ СЕБЕ...

Вбити себе не так просто
Говорив мені один дивак
Після того як я налив йому
Особисто я не пробував
В мені ще так багато  віршів
Вони просяться на світ на волю
Вони хочуть жити -дихати
Разом з людьми Котрим потрібні
Я не можу помирати з ними
це злочин проти поезії
Я  колись помру один...

11.10.2017. Вдивляючись у Лиця

Колючі зубаті троянди
яких ти не любиш
з краплинами крові
на пальцях  долонях планети
торкаються тіла чи долі
Забуті  волошки не пахнуть
їх сльози спадають з пелюсток
вони помирають самотні
хоч би ти лусни
хто ж вона Осінь насправді
цариця - красуня чи вбивця ?
я йшов через місто по листю
вдивляючись в лиця...