30 тий крок вересня

Сльозливо сміхотливий дощовечір
на клоунаді кольорів
стрибають у вітринах
відбиття зірок
Ще крок і слово
промовить жовтень.

29 тий крок вересня

Я б нагородив цю людину
п"ятьма жовтими листками каштану
Це найвища нагорода
кохання
Найвище досягнення
любові
У череві вітру жовтизни

27 мий крок вересня

Чому раніше не писав віршів ?
Відпускав їх у вільний політ
Лише тепер затримую
на аркуші паперу до стління
Попросив мене
не видимий дух осені

28 мий крок вересня

Помер
та море ще шумить
як мертва мушля
частина суші
Усі помруть
і шум також
розсиплеться на
макові зернятка

26 тий крок вересня

У пам"ять вкарбувавби
ходу жовтизни
Зробив гербарій
з цього листя
що під ногами
та він мені нагадуватиме
смерть людини друга
Тоді була осінь

25 тий крок вересня

Уважно спостерігав
як кружляв танок
його заводив вітер
Один листок пухом впав
у серце долоні
Вони так подібні
вечір між ними різниця
І крапля вибуялого дощу
наче підтвердивши це
розбилась
до землі
що засинала

24 тий крок вересня

На вільних переплетеннях
стрічок райдуги
творчість важкого вагадла

Тік-так
останній старезний старт
без кроку
фініш розсипу

Тік-так
Тік-так

так так