середа

22.06.2016. ЧИ НАДУВНЕ...

Океан на кінчику голки
Майже невидимий хребет планети
Сонячні пси нас кличуть на полювання
Сьогодні твоя черга
Вбивати чи
Піднімати мертв'яків з домовини
Віддай їм частку себе
Ще один день
Ще одну ніч
Кипіння прохання прощанння
Океан на кінчику голки
Приший йому гудзик
Бо зимно
На кінчику голки лиш кров
Чи надувне мов куля життя

вівторок

24.05.2016. СЛОВО ДАВ !? ТРИМАЙ !!!

Слово дав, не втримав і втопив
Лише його відлуння, хтось побачив
А що!?  Бог, так багато слів зробив
І так багато  в нас вселив...
Поранене об камінь-серце
Маленьке слово, тихо плаче...

28.04.2016. ВЖЕ...

Вже, щось ближче до справжнього дійти
мурахами, стрибнуло нам під одіж
Можливо просто ти, без кольорів війни
дитинством, пробіглася босоніж...

четвер

04.02.2016. Я ВИРІШИВ...

...якось Бугатті сказав "Машина створена
для того аби газувати, а не гальмувати"
А я тоді для чого !? аби, щось писати
інколи посрати, роззирнутись навкруги
і не забухати...
Я вирішив з першого березня
Записувати все, що почую, побачу,
   насниться
Купити великий записник, як
   дерево дуба, що колись в дитинстві
   шарудів листям, коло хати, це ж ціла
Країна жолудів, на величезному дереві
Я колись з того дуба, патиком збив
гілочку, досить велику із листям та
маленькими жолудюшками, якась пані
просила, доньці на гербарій...
ще й пишався собою, з першого кидка
так гарно влучив
І ким тоді я став !?, помічником чи гілколомом !?
...великий записник (в мене є, такий собі
   посередній) величезний купити...
І забути..., забухати, залишити...!?
Я вирішив, а буде так як буде...

субота

16.01.2016. ЛЮДИ...

Люди силою і дурістю, нічого не вирішують
Мудрість, допомога, повага, ось що веде нас вперед
Роблячи нашу скляну дорогу,  під круту гору
Ковтком свіжості, немов тіло новонародженого малюка
Яке ніжно і міцно підхопили руки нового життя
Із посмішкою на обличчі...

пʼятниця

18.12.2015. В Голові Пролетіла Комета

Оооо, як вона його пестила....
цілувала, кусала, смоктала
Пальчиками губками обіймала
Він здійнявся немов
Солдат перед генералом
як, Ракета на злеті, де баламкався
Гагарін, немов Долар
Вічно стоячий
Твердий смачний і непохитний
Оооо, як вона його пестила...
Мій пістолет між ногами,
що Стріляє влучно, вітамінами живності
На циці, сідниці, губи і губки
Бува попадає у піхву й до дупки
Оооо, як вона його пестила...
І тут в голові пролетіла комета
звідки взялася, куди поспішала
в час майже оргазму, мені невідомо,
але пролетіла, весь настрій,
твердий, непохитний, зламала
Вся моя господарка (хуйзяйство)
звалилось, як Пам'ятник бетонно-
бронзовому вічному Леніну
Як яйце, що варилось, і не забаром би,
стало крутим, його вийняли з ковшика
і ногами по ньому, майже крутому
Немов танком, по молодій виноградній
лозі наливній...
Ми посварились, вона відвернулась,
Невдоволена, взяла й заснула
Я ще довго не спав, все думав гадав,
Звідки летюча комета, взялася,
В моїй голові...!?

(Тренуйте язик, якщо прутень Вас колись підведе
не відвертайся, не йди, друзяка-язик, допоможе
зануритись тобі до оргазму, в жар смачної пизди!)