28.12.2017. ЖИВІ СПОГАДИ

Сьогодні по мені цілй день
стрибали мої спогади
Просто товклися Втоптували
мене у щось забуте викинуте
з голови  Болісно закручували в бік
їх народження Коли вони були
живими повними сил а не
 спогадами в дірявих шкарпетках
Чому вони саме сьогодні всі повилазили ?
Цікаво де вони в мені живуть Де сплять ?
Чи кохаються вони в мені старі нечемні ?
А та малеча що народиться від них
можливо  народилась вже
 не буде моєю  Старі всі вимруть
а малюки побіжать далі
Тоді я спокійно видихну і приляжу відпочити...

27.12.2017. БОГ ВСЕЛИВ У ГОРЩИК ЛЮБОВ

В мене на вікні стояв колись
горщик із землею Він постійно
був холодним коли я випадково
торкався його В звичайній розмові
із кимось я згадав за нього
І хтось дав мені декілька насінин
Щоби горщик і земля полюбили
один одного
Я подарував їх горщику і заховав
у його землю
За деякий час коли знову зазирав
у віконце випадково торкнувся його
він був теплим У ньому зародилося
ЖИТТЯ життя не буває просто так
аби бути
Бог вселив у горщик любов !!!

25.12.2017. Я НАРОДИВ ЇХ...

Я замислився сьогодні
мислив мислив і нічого не
намислив Тоді я задумався
чому нічого не намислив
ще трішки помислив встав і пішов
а мої мислянки - думки
Залишилися самі домислювати
Головне що я  народив  їх
і навчив думати...

22.12.2017. ПРОСТО ПРО СНІЖИНКИ...

Я щойно запитував в кожної сніжинки
Навіщо вони прилітають на Землю
Лише одна відповіла але я не зрозумів
Я би міг збрехати прилітають щоби померти
Мені вже набридли розмови про смерть
В них своя мова снігу
Вони літають і в цьому вже великий сенс
Можливо вони летять щоби просто
Розправити крила яких ми не бачимо...

21.12.2017. ЦЕЙ КРОК Є НЕМОЖЛИВИМ

Я вбив сьогодні людину словом
Слово буває гостріше за ніж
і прудкіше за кулю
Але я вбив себе
цей гріх ліг мені на плечі
і нагинає ще блище до матінки Землі
Я не зможу через це перейти
цей крок є неможливим...

21.12.2017. МОЯ КРАСУНЯ СМЕРТЬ

Я не знаю коли я помру
і де я буду потім
моє знищення і стрибки
У ваших очах багато сліз
поділіться зі мною
я вже давно помер в сльозах
Смерть приходила
я  приховав  душу
Я чекаю поцілунку але не знаю
хто мене раніше поцілує вона
чи смерть
Я мабуть вдячний їй за це
що Вона втомилася і йде
надто повільно...
і я не знаю де зараз живу
чи тут чи там куди долетіти
не можливо але дуже легко
перестрибнути крізь простір
Моя красуня сметь це  знає
 Я люблю її і чекаю...

20.12.2017. ТЕПЕР ЖИТТЯ ТОРКАЄТЬСЯ МЕНЕ

І я не знаю де я
і хто мене візьме
за руку і поведе
де маю бути вільним
Я знову помираю
перегорніть сторінку
не буду я читати
В моїх очах життя
Я знову народився
Тепер життя торкається мене