Поезії

Я був є і буду.
Легкий задум Всевишнього
І величезна Йому подяка, що надихає
Такого як я, із надр Всесвіту.
Стрибаю собі з планети на планету
Наздоганяючи народження та смерть
А може це нісенітниці звичайної
Земної людини в тілі якої я є.
Народжувався, мучився, мочився та все ж виплигнув
з поміж ніг вічності якогось дня та року, народився.
Плазував ходжу, поплазую знову, зникну, полечу.
Мій дім там за срібними хмарами золотого дощу.
Простую Rock`n`roll-ним шляхом львівського андеґраунду.