Порожній стукіт в себе
У дзеркало де
відображений
баченням очей безсилих
Пустіть сльозу живого соку
під оплески німої боротьби
скло відбитку підожди
побачений
льодяник силуєт
з'єднати з розчаклунством
сонячних сонат
Не падав Він
Його не було
у вигляді сльози
Надмірний спад
впіймає кат.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар