31ший липень. ОСТАННІЙ У 2012му.

Підійди до вікон протилежних
контурів
Набери збери повнісінькі
щоки терпіння
Випусти себе у гомін мовчки
у гомін мовчанки
Під світлом потягнувся
розгорнувся
Із світлом злився
пухом світла умився.

Гадаєш один замовиш про себе
Простиш!?
Все вибачать у гаснучій стихії?
Вода на виворіт
вирветься
Стоятимуть між тополями пуху
відзначені в майбутнє.

збірка "Вирваний час всесвіту" 2003 р.
зі змінами.

25тий липень ВИКЛИК МОГО ЧАСУ

Виклик мого часу
на острові припіднятої трави
До горизонту змоченого
сльотавим покровом найменших слідів
Вони обігнали долю сонця
Мільярди років визуджував на місяць
чекав сповіді часу
Викласти уяви збудований портрет
втілити у  вічності масу
Безмежний шматок інструменту кохання
вже іду вже біжу готуй вбрання
Полями карликів натхнення
напоєних до роду пави
виміри планет ще з нами ще на підході
не почнусь я знову кому зачатися в утробі
Промчати кіньми розгніваного пару
і розігнати цю отару
Нехай здолають сенс цих слів
для себе поодинці
Розтоплений свинцем ліворуч
слова вартують не втомленої  думки
прочитаним тобою поруч
Прощавай  побачимось
в твоїх очах промайне освітиться надія
на розпису мечах потреби
Не зволікай Тебе чекають
прокинутись повинна
вродлива витримана стійка
красуня дія.

27. 09. 1993 р.
із збірки "Вирваний час всесвіту" 2003 р.

21ше липня Є БАГАТО ЛЮДЕЙ...

Так, є  багато людей, котрі закохані у дощ
У кожну співанку окремої краплини,
окремої, з маленьким життям лету,
від хмари-мами, до батька-землі.
Саме так, планета наш батько!
Є багато людей, закоханих у дощ,
розмова крапель, із листям, квітами,
комахами, людьми, равликами, що
прокинулись, і вибрались із
спекотних мушель, під душик,
ранкового омиття.
Є багато людей закоханих у дощ,
вони, щось пишуть, фантазують,
мріють, творять, прагнуть.
Я стою і дивлюся, крізь, зумисно
зачинене вікно.
На склі, життя краплини, ще коротше,
вона стікає, сповзає, сохне, зникає.
Дощ завершується, лише окремі
краплини, вдаряючись,
звучать, у минуле...
Все одно, є багато людей закоханих...
Ми чекатимемо, нових крапель,
на обличчя людей, равликів, планети!

19тий липень ТРОЛЕЙБУС, РАНОК.

Вона заледве увіпхалася в напів
прочинені двері великого тролейбусу
Народу було, як срак, на святі дупи.
Позаду пробирався якийсь молодик,
щільно притиснувся до її чарівних
сідничок, якими вона завжди пишалася.
Такий хід подій Її збентежив
Брудний секс транспорту ніколи не
приваблював,  навіть доторки, противно-неприємно
волали із серця, та молодику було, як глистові
між сідницями, у шоколадній хатці, затишно, м'яко, надземно. 
Слинка переповнювала горлянку, настовбирчений прутень
тертям до сідничок, розхитуванням тролейбуска
вже майже закидував його на дах, чи вище
рогатої металевої худоби, від вибуху в штанах.
Моя зупинка, зірвалося, з пухкеньких губок.
Крізь натовп попливла Вона на вихід.
Лишився Він один, надутий як гандон,
притиснутий до крісла, торбою чиєюсь
на святі першотравня!

18 тий липень ПРОСТО ДОЩ

Кільце польових квітів
над головою під ногами
на руках і в серці
Майбутнє втопленого світу
у пахощах прийдешніх крапель
голівок квітів
Перший подарунок
Перший поцілунок
Землі від спраги
Просто розпочався
Дощ.

17 тий липень П'ЯНКІ СЛОВА ВОГНЮ.

Що ж, у всіх напрямках
темряви та світла
переможець Сонце?
Його не впіймано у тенета
верещання, вериску
Тепер Тобі зрозуміло дещо?

П'янкі слова вогню
убивають крізь холод
Відштовхуємо час притягуємо
старість
Властивість намагнічення
тіл, до блиску ребер,
коси смерті.

збірка "Отже..." 2002 р.
зі змінами.

12 те липня МИ ВИРОСЛИ

Ми виросли
те що приваблювало
та цікавило вчора
сьогодні втратило
солодкавість
Перетворюється
у гіркоту
Земля летить ми
плазуємо
Час висить на боці
Час смолою стікає
сивину роздає

Не все було сказано
не зроблено більшість
за межами кольорового
липня
Висновків глибоких
на мілині
життєвого шляху
Озирнутись можна
побачити
доторкнутися зась!

збірка "Отже..." 2002 р
зі змінами.

11 липня ВОНА...

Вона та, що закохується
по своєму
Бачить біжить
Досягнення мети
в долонях розтирає
Вогонь мета палючих днів
Вона вода питна
у серцевині розпочатого
задуму
Вода убиває вогонь
Залишається дим їдкого
запаху смаку
Зникає побачене чуттєве
Була мрія...
Вона та що помирає
заради  примхи власної
Була мрія
лишилася рілля.

 03. 05. 95р.
збірка  " Отже..." 2002 р.

10 липня ЗВИЧАЙНИЙ СОН

Спати лежати                             
під сноведінням
втомлено стояти
Сон крізь мозок
пропускати
Хвіст сну в руці
тримати
Слова реальності
казати
На життя нічне
клубне
наплювати
Щось сон повинен
нам давати
і щось повинен
показати
Коли лягати де
лежати
Під баченням
чужим стояти
Крім того лежачи
вдихати
Частинку свого свята
мати
Слова може й пусті
по правді
висловитись знаті
про сон хотілось
потріпатись
Тепер лягати й
відчувати
сказане на собі
Чудових снів Вам
люди днів.

5 те липня НАПЕРЕДОДНІ...

Напередодні кмітливої прогулянки
стригти всесвіт чарівним
звучанням
Здригається плач
Спізнився пробирається сміх
Стріли втрутились
в кругообіг грудей
Нарешті підходять до тебе
Вони самі скажуть
Вони знають про заслуги
знівечення
Ти повинен зосередитись
напередодні кмітливої прогулянки
головою об пухнасті хмари
Залишається далеко далеко
внизу на глибокому дні
прикуті Землею до себе
Прикуті стригти
всесвіт
Чарівним звучанням


збірка "Отже... " 2002 р.
зі змінами.

2 липня ДУМКА

Якщо не встиг записати думку
не знімай на ніч голови
Думка повернеться
може до тебе
може до іншого викликника
Не так суттєво
Оплески тому, що
землею продовжує
подорожувати
Доки не вхопиш
в голові не народиш
по своєму плекатимеш
по своєму запишеш
Думку яка щойно торкнулася
планети
Застрягла в твоїй голові.

збірка "Отже..." 2002 р.
зі змінами.

1 липня МАЄ, ЧИ НІ?

Життя не має жодного сенсу!?
Гмм?
але ми повинні пройти
визначений відрізок часу
з людяністю в очах
МИ  повинні, тоді має, чи ні?
Стверджував на вулиці
з краваткою на грудях, хтось,
зранку, розмахував руками
доводячи правильність
слів липня, хоча слова липня
ні чим не відрізняються
від слів червня чи серпня...
...розмахував руками
і зник під написом
вулиця "Гарного настрою"
будинок номер 5
зі сходом сонця
Потрапити би до квартири
дивака слова що говорив
здається не дурні
А Ви на це, що скажете мені?
Таа... давайте просто жити
про відрізок не забувати
життю радіти!
Сьогодні 1ше липня.