28мий лютий ОСТАННІЙ ДЕНЬ...

Сьогодні останній день зими
Невже вона-зима помре,
невже вона відступиться без бою!?
Життєве колесо ферарі, чи кулко фіри.
Народитись померти, прожити відвертим,
якщо вдасться відвертим померти!
Сьогодні останній день зими.
Сонце відчуває, промені мов крила
розправляє, світлом і теплом, мов лезом
торкається Землі, лоскоче носики до пчиху,
тобі, як вийду, то й мені
Волає сонце рокенролом, людей вітає
променем кипучим голим, але не кволим.
Зима збирає речі, до виходу підходить
Зима сутулі плечі.
Останній день зими.
Важкі сніжинки, снігом п'яним,
розкидані лопатою,  людьми
Останній день зими,
а завтра що?
Та, що Там, Завтра, Опівночі Сьогодні,
З далеких Галактичних квітів, злетить,
кимось створений об'єм тепла. 
Призначений для Нас!
Погляньте Всі,
Ось Вона...,
 ОМРІЯНА  ВЕСНА !!!

28.02.2013.

24тий лютий ВІТЕР

Вітер порозкидував краплі
Краплі, що приїхали з неба
Машини їх дусили собою
Люди їх підошвами дерли
Облізлий ліхтар при дорозі
Хотів щось промовити сонно
Роззявив лампою ротик
А вийшов нікчемний промінчик
Та що там промінчик, ми маємо вітер
Кудлатий холодний шляхетно голодний
Кожен хоче із вітром дружити
Під мужнім крилом заховатись пердіти
Муз. колектив обгортається вітром
Заклад де можна на частини розбитись
тупо розпитись відгородитись
Де вітерець або вітер, при вході із літер
Випиваємо із неба, із калюж ліхтарів
Заливаємось вітром
З дня у день кожен день
З дня у день кожен день
(як співав Сер. Шишкін призабув що
    у нього було, але слово Дзелень)
Щодня вітром в пику дзелень
Вітром в пику дзелень!

19тий лютий МРІЯ ЗАКОВАНА ЛАНЦЮГАМИ ТРИВОГИ

Мрія обгорнута ланцюгами тривоги
Змертвілий голос не дасть про
себе чути
Ступити зайвий крок не маю змоги
В мені розбився голос, повинен
тут я бути
Облишу всі старання, присяду
й третій погляд
Все ті ж самі знущання обірвуть
чийсь догляд
Невже скарбниці мало не всіх згризе
зуб клопіт
А втім наплив із балів вік шторм
мене не втопить
Якщо забуду серцем того хто  вів
за руку
Накличу на все тіло їх найстрашнішу муку
І відповідь тягуча відродить
оправдання
За всі гріхи колишні, заплатить дитя
раннє!

13тий лютий ЗУБИ В КУЛАК

Коли ти розповідаєш
 історію вуличного протистояння
Шалені мрії вилітають ногами у зуби
і дорога всіяна білими гудзиками
пришитими до днів кривавого дійства.
Чи хтось може винен що зуби люблять гуляти
без взуття щелепного.
При допомозі кулаків
чобіт і дротиків слова стають
п'яними пласкими як млинці
суботнього ранку
У стані розбитого похмілля
щелепи що звисає.

7мий лютий ВУЛИЧНИЙ ДВІРНИК...

Білий дощ це робота художника.
Він розмальовує краплини, що
летять спадають, і розбиваються
об  ноги, та приморожують пороги,
лютий всеж!
Я багато бачив людей,
він перекрикує, що бачив більше,
чомусь вірять йому!?
Волосся у нас однаково січеться,
і вчора, минувши вуличний смітник,
ми обоє плюнули, та не влучили.
Так хотілося підтримувати чистоту,
але вуличний двірник,
напився знову!