Сніговиця знову вражає, нас силою
Зранку прокинувся, у ванні змився я милом
Штани натягнув, у трусах я вже був,
музон увімкнув...
Побігав по хаті, сів, бульби наперся
Сніжисько зубатий, у життя знову вдерся
Бульби наперся, живіт заспівав,
шиптунів навпускав.
Потрохи виходжу, так я не хочу!
Дверима під'їзду, хлопнув, як в вухо
Може притис би, до смерті і муху
Роблю крок перший...
Взуттям сніго-тісто місити
Песик сніжинку хоче вкусити
На зупинці народу..!!!.
Як би мені влізти в автобус, простіше знайти,
України глобус!
Із натовпом внесли, запхали, невже їду,
колеса ледь-ледь почвалали
Рука моя десь на пиці у дядька
Друга майже в майтечках у тьоті
Хотів, щось сказати, курча і в мене сидить,
щось у роті.
Хтось свариться, хтось проклинає, комусь все,
є в носі, він просто дрімає.
Хто ж не впускає весну на землю., Садовий,
сніговий, чи якийсь сліпий
З дверей вилетів силою корка, у Львові є тьотя-хіпан,
дочка в неї Орка
Що там ся діє на небі, звідки так снігу багато?
Не в одному селі, завалило, аж хату
Скільки, ще будуть тріпати ковдру
Пушинки-сніжинки летять нам у морду!
Вже просто набридло, де та весна!?
Натисніть, Вас просимо, на кнопку тепла!
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар