четвер
24.10.13. ЛИСТОК ЗУБАМИ ЗА ПІДОШВУ.
Якогось дня я повернувся....
Я пригнувся зняти мешти
не буду спати в мештах врешті
Вже зняв один і другий майже
вже без ноги шкарпетки
І тут очима вихопив
Листок вхопився зубами за підошву
Підошву відпусти я прошу
Листок вхопився зубами за підошву
Бо з кожним днем вбиває осінь
листя носить кудись ховає забуває
Тому малий вхопився за підошву
Дай чаю бубликів мені сказав
я прошу...
неділя
06.10.13. ВОРОНА - ГОРІШОК.
Маршрутка №34, я на передньому сидінні, позаду водія.
Мені пощастило, не кожного ранку можна влізти та
ще й присісти. Об'їзди, перекопане місто, я наближаюсь
до місця призначення, хоча до нього, ще огого!
Люди виходять заходять, ранок перенасичений
енергетикою недоброзичливості! Кожному кудись
треба у кожного рвіння день завуздати ним пролетіти
активно!
У салон поглядом я відволікся, знову вилупив
оченята у вікно, готель Львів, гальмівка де "Кумпель"
Зупинка тривала не довго хвилини 2, 3, 4.
І тут я побачив навпроти на газоно-острівці
проміж шоссе, блукала самотня ворона, крадькома
озиралась, споглядала, чи її випадково друзяки
не бачать. Щось кортіло їй таємниче зробити,
по ній було видно, у боки кидалась то ліворуч,
праворуч. Знайшла видно місце, заходилась
дзьобом ямку копати.
В мені закипала цікавість
що відбудеться далі, чим це все закінчиться.
Копала не довго, як поганий господар
підмітає подвір'я, міх мах готово.
Ямка тепла чекає, навкруги роззирнулась
наша ворона, нікого! з травички підняла горішок
у ямку поклала, (на мене подивилась
в маршрутці, аж вогонь по хребті пролетів)
і дзьобиком все закопала, лапками втрамбувала.
Ось така кмітлива ворона зустрілась якось
на шляху, доїзду кудись. Вам сказати не можу,
таємницю мені зберігати.
Мені пощастило, не кожного ранку можна влізти та
ще й присісти. Об'їзди, перекопане місто, я наближаюсь
до місця призначення, хоча до нього, ще огого!
Люди виходять заходять, ранок перенасичений
енергетикою недоброзичливості! Кожному кудись
треба у кожного рвіння день завуздати ним пролетіти
активно!
У салон поглядом я відволікся, знову вилупив
оченята у вікно, готель Львів, гальмівка де "Кумпель"
Зупинка тривала не довго хвилини 2, 3, 4.
І тут я побачив навпроти на газоно-острівці
проміж шоссе, блукала самотня ворона, крадькома
озиралась, споглядала, чи її випадково друзяки
не бачать. Щось кортіло їй таємниче зробити,
по ній було видно, у боки кидалась то ліворуч,
праворуч. Знайшла видно місце, заходилась
дзьобом ямку копати.
В мені закипала цікавість
що відбудеться далі, чим це все закінчиться.
Копала не довго, як поганий господар
підмітає подвір'я, міх мах готово.
Ямка тепла чекає, навкруги роззирнулась
наша ворона, нікого! з травички підняла горішок
у ямку поклала, (на мене подивилась
в маршрутці, аж вогонь по хребті пролетів)
і дзьобиком все закопала, лапками втрамбувала.
Ось така кмітлива ворона зустрілась якось
на шляху, доїзду кудись. Вам сказати не можу,
таємницю мені зберігати.
пʼятниця
04.10.13. СОБАКА ТРОЛЕЙБУС
Зайшла собака в тролейбус
а там всюди люди
Вигнали песика і на вулиці люди повсюди
На травичці вляглася, задумалась !?
що буде як буди не буде...
і випаде дощ...
тут дивиться хвощ обісцяла його
та до неї хтось був там бо залізла в гівно
Ображена запах вибуху в носі НІ ! (пацєта всі в просі)
міркувала собі
куди не підеш всюди люди
їх так розвелося що люди повсюди
То ким вони є?
ягнята вовки чи верблюди
В них всесвіт приховано
вони всім і нічим Є вони мандрують планетою
ЛЮДИ !
а там всюди люди
Вигнали песика і на вулиці люди повсюди
На травичці вляглася, задумалась !?
що буде як буди не буде...
і випаде дощ...
тут дивиться хвощ обісцяла його
та до неї хтось був там бо залізла в гівно
Ображена запах вибуху в носі НІ ! (пацєта всі в просі)
міркувала собі
куди не підеш всюди люди
їх так розвелося що люди повсюди
То ким вони є?
ягнята вовки чи верблюди
В них всесвіт приховано
вони всім і нічим Є вони мандрують планетою
ЛЮДИ !
Підписатися на:
Дописи (Atom)