Краплі сонця оспівують бруківку
голосом весни
Злітають простягають руки до
малюків квітів
Сьогодні звичайний-неповторний день
прошу бери...
Комусь померти-народитись
від життя комусь радіти.
(чи тремтіти)
Інколи трапляється на хвостику
печених яблук
Ніхто нігде ніколи не побачить
і не взнає
Можливо в мить сонцежбурляння
повіриш ти мені
Бо за плечима нас величне
щось чекає...
(забуває чи вбиває)
Ранкові квіти розкидують по Землі
весни волосся
Поталанило й мені сьогодні нарешті
бачу довелося
Вдихне могутній хтось усміхнених
галактик грому
Шукаємо у Всесвіті одвічний шлях
кудись і знов додому.
(народимось й помремо в ньому)
вівторок
понеділок
20.04.2015. Я НАПИСАВ НА КРАПЛИНІ ВОДИ
Я написав на краплині води
все, що знав бачив чув
І так багато вільного місця на ній
залишилось, що від легкості
вона стала словом, яке покотилося.,
Гамірними вулицями...
Самотньої планети...
все, що знав бачив чув
І так багато вільного місця на ній
залишилось, що від легкості
вона стала словом, яке покотилося.,
Гамірними вулицями...
Самотньої планети...
пʼятниця
03.04.2015. ПРОЩАВАЙ ДІДУСЬКО-СНІЖЕ...!!!
Прощавай наполегливий
дідусько-сніже
Ти вже набрид ти вже старий
нікчемний і не ніжний
Забирайся до матінки зими...!?
Дозволь нарешті нам Львів'янам
на повні груди вдихнути
Побачити та доторкнутись
до молоденької вродливої
Весни...!?
дідусько-сніже
Ти вже набрид ти вже старий
нікчемний і не ніжний
Забирайся до матінки зими...!?
Дозволь нарешті нам Львів'янам
на повні груди вдихнути
Побачити та доторкнутись
до молоденької вродливої
Весни...!?
Підписатися на:
Дописи (Atom)