Можливим є все не вдається майже нічого
Я прийшов до нього і запитав у нього
З кожним днем нам важче підстрибувати на Землі
Відштовхуватись від землі
Настане день коли розгорнеться свідомість
дадуть зрозуміти мені Твій дім відчинив вже вікна
але на ключах дверцята Тобі тут на Землі
ще спати Легким мов кулька надувна ти станеш
дно дістанеш і поцілуєш його в очі
Дно також кудись захоче...і заплаче
Тоді як дно заплаче Свій новий дім побачиш
Донині залишайся Багато всього ти ще не зробив
Взаємного кохання не відчув Не абияк недолюбив...
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар