Тоді Коли Планета Поскидує Людей...

Коли наша планета поскидує постріпує
усіх виродків зі себе тоді наступить спокій рай
Людей не було Земля вдихала чистою маленькою
бігала до школи серед незвіданих зірок
робила у просторі свій перший крок
сльозою чи щирим дитячим сміхом
Земля співала і була Всесвіту потіха
Тепер вона летить мовчить не знає Коли слід
людський зітреться і забудеться назавжди...

Впавши припіднявши голову я знову задумався
що за риски-ланцюги в мене на руках
День Сонця Постріл П'янка Любові жменька
чи суцільний крах
Ми поки що живий але вже не розумний страх
Багато часу дали нам безмежності батьки
Ми згаяли його Купили на смертельний ряд квитки
І знову день і знову пасма кольору лягають на лице
Я думав що людина А виявляється ще не народжене
не видеме і не задумане яйце...

21.03.2019