Це було так давно
що в моїй пам'яті залишилася
лише одна крихта
Це було так давно як око прорізає простір
і ховається за кольоровою квіткою новий день
Ти знову не приходиш тоді коли мене немає
але я більше не чекаю
Я живу на краєчку Всесвіту Він такий маленький
і невидимий як слово яке не наважився сказати досі
Як крихта від печива - планети на якій Він інколи спить
і чалапає поволі крізь смачний сон
Це було так давно це відбулося щойно
Це було секунду тому Все
Ми побігли Магазин незабаром зачинять
так захотілося печива з Плането - крихтами...
10.07.2019
середа
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар