пʼятниця

ЯКБИ НЕ ЛАЯВСЯ...

Ворона сиділа на голому дереві
Викрикувала в різні боки воронячі
несинітниці а може й сенітниці
З кола моїх друзів- знайомих воронячої мови
ніхто не знає а може хтось і знає але мовчить
Попід деревом якраз проклали протоптали
люди стежку Осінню стежину закидану
мертвим листям листопаду
Я йшов шарудів Осінніми спогадами
минулих років
Попереду якийсь дядечко чалапав
Ворона далі щось крикарк-кричала  
можливо вона просто співала...
Вкакалась зареготала Дядичкові просто на плече
Він підняв голову і почав кричати-лаятися
це ж до грошей подумав я чого рипіти ?
Ворона співала кричала реготала
тим часом дядько йшов не зупинявся
і лаявся - кричав на всіх ворон Воронячу породу
Я ж вдивлявся в листя на стежці аби не придусити
листочок котрий ще дихає
Йду голова опущена і тут зирк лежить 100 гривень
Втішився підняв...
Не даремно ворона всралася на дядька
якби не лаявся 100 гривень знайшов би він...

01.11.2019


Немає коментарів:

Дописати коментар