вівторок

Дощ Починає Кусатися

Намочений час Танцює під великою
гілкою Сонця
Поверни мою свідомість обличчям
до дзеркал грому
Хіба я зможу наловити краплин
щоби з них зібрати букет
Подарувати Тобі і Піти далі
Моє життя рух перекинутого Неба
Дощ починає кусатися Його сила в мовчанці
Навіщо  слова Музика всюди
Виходь на вулицю Танець візьме під руку
Танець поведе до Храму крапель
Ти сьогодні знову народився
Завтра помреш і так завжди Огорнутий краплями
бігтимеш поруч життя

16.06.2020

2 коментарі:

  1. Напишу, трішки пізніше, коли прокинеться надхнення, від нового побаченого чи відчутого чогось...

    ВідповістиВидалити