пʼятниця

3 тій листопад


Хвиля викотилась на
берег пісчаний
Зраділа засумувала
водночас
Очі вловили видовище
суші Запах
слідів поглинули
ніздрі
Хвиля залишитись
хотіла та
сила води із собою
забрала до
сердець океанів
Берег квітучий
осінній зимовий
Хвилі побачити
літ через сто.

Якось хвиля з
осіннього берега
листя з собою забрала
у води відкриті.

2 гий твір листопаду


Я подумки карбую літери
на пелюстках спаду
на землі залицянь
Мій нічліг обличчя
мовчанки планет
зоряного неба
Сивина смутку постукала
у шибку кімнати
віршонаписання.

початок 4го листопаду я продовжую




я продовжую починати
1 ший твір листопаду

Ворони сумних розмов
Дерева голої мовчанки
Листопад не вміє просити
він роздягає гілки зелені
Бруківка брудних коліс
Калюжі вуличних кілець
За шибкою дощами сліз
Це вже не осінь не зима
початок і кінець

На осінніх гілках спить
червоне сонце
Я в собі осінь ношу
На осінніх гілках спить
холодне сонце
Я більшого не прошу

Туди по драбині невидимості
Зникли вересень жовтень
Я розтискаю кулак
Журливий спів тілом крадеться
Листопад плакучий в серце
стрілою це знак

Я вкрився насупливістю хмар
вкрився насупливістю хмар
Темнію у колі мертвого листя
І стаю людиною осені чар
Людиною осені чар.

четвер

осінь магічна пора


інколи творить з нами неймовірні речі
Нам стають доступні нові бачення
враження відчуття Ми занурюємось
у стрімкий світ листопаду який має
властивість початку і кінця Як наші
дії рухи наше безміри любляче життя.

Хтось може не погодитись
і закричати що життя лайно
можливо але є моменти які
вартують цілого життя.

Всім дуже вдячний Хто заходить
читає мої осінні міні твори
переглядає фото
Кому до душі ще цілий листопад
поетично йтиме із нами до
початку грудня до початку зими.

Олег КАЛИЧ Калитовський

31 ший останній ЖОВТЕНЬ



Стержень землі обростає
змінами
Осінньої ночі віднайшов
і загубив себе у
вітринах
Вона була здібною та
літера Д написом їй не
вдавалась
Гілку не доламали проживе
ще до ранку
Він не відбувся став ніким
вважає що залишився
собою
Стержень землі заростає
змінами
Ти був молодим патлатим
залишився розхристаним
на роздоріжжі.

вівторок

30 ТИЙ СИВИЙ ЖОВТЕНЬ


Розлите світло на долонях
холодного вогню
Стиснуте світло в кулаці
І ми колись народимось
в день смерті
Бо годинники
почвалали швидше
на годину.

29 тий blondie ЖОВТЕНЬ



ПИШНА БІЛЯВКА ОСЕНІ

Вона пишна білявка розмальовка
смакувала персиком за
дверима шибки авто
Люди долають вулицю
над летом птаха
Прокинувся транспорт
міста Було й таке з
трамваю я спостерігав
за нею Вона з"їдала
смакувала поглинала
персик Обжиралась
у дзеркало дивилась
собою задоволено пишалась
Педальку копнула
за ручку смикнула
і зникла
Вона пишна білявка
осені Люди ніколи
не здолають вулицю
над летом птаха Вона мене не
бачила не чула і не знає
Як би не врізалась
на швидкості у
вільний подих осені.