7мий грудень УКРАЇНА 22

Уклали угоду, без роду без народу
Карантин, дрімає, визріває, вибухне
Розумієш, ти не знаєш, хто...!?
Акваріум, наша блискуча планета
Їжачок, на колючки, яблочок грибочків
Напевно варто послати всіх а надію
Апологія - сушняком під ногами роками.

1ший день зими УКРАЇНА 21

Ух, сьогодні вже зима
Кажеш зима!? ні, кажу зима, з ядра
Радійте, тіштися, а снігу в нас, нема!
А, дурниці буде, коли померзнуть люди
Їм треба, сніжинок у долоні, змочити снігом скроні
Невже, бо якби вже, та ні, ще треба зачекати, лягти і встати
А хтось побіг, комусь сказати, спати чи кричати, сніжинку
             привітати. Сьогодні вже зима! Ти ба!
             Зими та осені війна!

30тий останній листопад УКРАЇНА 20

Унаслідувати дух убивці
Крах коло серця
Розум роздягнутого холоду
Апогей вогнецю
Їжа під столом, збирай забирай
Нервово кричати до пошуків шепоту
Ані мур-мур, на вустах застиглої крові,
       на губах, зимою похрещених завтра!

24тий листопад. ЗНОВУ Я.

Нещодавно гостював у своїх знайомих, людей,
по духу, та й будиночок відповідний, у центрі
міста, не надто високий, зі скрипучими східцями.
 Сиділи на кухні, розмови вели всіляко-бічні,
випивали, але скромно, без фанатизму, словом
час ковтав нас, ми ж намагалися заповнити його
чимось пристойним, щоби на завтра не зламалось,
не розтопилось, а в голівках наших, надовше зали -
шилось, сказане, почуте. Більшість людо-компаній,
хочуть зі свого збіговиська сотворити, щось таке,
"етакое" самі не знаючи що!?
  Мені випало місце навпроти вхідних дверей.
На дверях, знаєте бувають такі зі склом, через які
можна зазирнути у коридор, на цих дверях, перед
якими сидів я, було не скло, а у вигляді скла сисіло
дзеркало. Відображало воно всілякі тарілки, горнятка,
те, на що, дивилось. Мені трохи захмелівшому,
чомусь постійно здавалося, що я зазираю до коридора.
     Час був не зовсім пізній, але саме той, коли більшість
людей повертається до халупи, хто звідки хоче, звідти і
приходить. Люди почали швендяти туди-сюди, виходити
заходити, і враз в моїй голові визріло бажання, бачити,
хто куди, звідки, навіщо!? Я зі свого крісла здіймаюся
на ноги, зазираю у шибку, а там моя фізія, думаю,
йокл, дримба дзига, шо за фігня, всівся, далі сиджу,
чую знову хтось йде, підводжуся, знову я, і так разів,
зо п'ять, лише пізніше второпав, що дивлюся, не у
прозору шибку, а зазираю у дзеркало, натикаючись
на власну, улюблено-незрівняну пику. Тихенько 
пореготав сам із себе, нікому не признався, так і розій-
шлися всі присутні. Кілька тижнів носив цю подію
у собі, нарешті вирішив поділитися з Вами.
  Маєте бажання посміятися, регочіть на здоров'я,
якщо вистачить фантазії, уявити мене здивовано-
розгубленим, хто на місці якогось сусіда, побачив
себе улюбленого. Сміятися корисно, сміх
 продовжує життя, і лікує від багатьох болячок!

23тє листопада УКРАЇНА 19

У нас був великий задум
Котитися  НІ! бігти летіти
Разом зручніше здолати втоптати!
Але миттєвість часу невблаганно під шкіру
       впускає, у світ
Їжі, чи кайфу,  на небо підносить, кидає
Напевно МИ не зможемо позбутись
        маски байдужості !?
А ТИ вчора зробив щось, не лише для себе!?

20тий листопад УКРАЇНА 18

Упередження
Крикливих круків
Розкішна зима під весною поблякла
Антологія психологія
Їзди по тоненькому леду
Нагостри розум
Антракт на пальцях гітари.

17тий листопад УКРАЇНА 17

Уважний пильний
Кроком боком
Розмови регіт
Аванс кишені
Їзди доволі
Не знаю що це
А може зможеш невпинним кроком.