Він, легенький капелюх,
з чієїсь збитий голови.
Тарілкою по вітру біг,
забіг за ріг, приліг.
Його залишив вітер,
онде, до школи діти.,
Вітрові час летіти !
вівторок
9тий квітень ВЕСНА - ВОДА
Весна прийшла з любов'ю,
чи, припливла, до нас.
Весна обняла владною рукою,
сади поля.
Як поетично я почав, немов
Тичина чи Сосюра
З домівки вийшов, там калабаня,
вилазить, знову, хтось, з баюри...!
там ямище, де, це, де- факто,
кругом, де- юре. Стою міркую,
знову чую... Курча ляга,
обтраскала дурна ломага,
(ломага це патик)
Хтось знову в крик...,
машина прокотилась...
Весняні краплі потекли,
плащем, до долу, і знову я,
побачив, весну, мокру, кволу.
Та ну його, я постояв,
пошкробав дупу, вухо,
до хати повернувся,
вмикнути, Ten Years After,
і шкварками, набити бжухо...!
чи, припливла, до нас.
Весна обняла владною рукою,
сади поля.
Як поетично я почав, немов
Тичина чи Сосюра
З домівки вийшов, там калабаня,
вилазить, знову, хтось, з баюри...!
там ямище, де, це, де- факто,
кругом, де- юре. Стою міркую,
знову чую... Курча ляга,
обтраскала дурна ломага,
(ломага це патик)
Хтось знову в крик...,
машина прокотилась...
Весняні краплі потекли,
плащем, до долу, і знову я,
побачив, весну, мокру, кволу.
Та ну його, я постояв,
пошкробав дупу, вухо,
до хати повернувся,
вмикнути, Ten Years After,
і шкварками, набити бжухо...!
понеділок
1ше квітня ТАК, ВІН ВЧОРА БАЧИВ...
Так він вчора бачив, день по іншому
Він почув, плач зими , що йде
Серце точить камінь, там по іншому
Ніч під тиском, сонце ріже рве...!
Набагато більше в нього витівок
Хтось побіг, хтось залишився тут
Зупинив трамвай, по переду крок-шок
Сльозою впало слово, з мудрих вуст
Рум'яновуха зима. Сліпа безмовна весна
Закричала Земля, криком райдуги
Оніміла весна, просто Він пішов...!
Вже не буде більше, шуму з попелом
Вже не буде грому, і не буде слів
Чи піднятись вгору, впасти з йолопом
Він розбив ковток, від сміху і до сліз
Він сказав, що краще бути деревом
А Земля згорнулась, в камінь мрій
Ні, наше життя не метрономом є
Ритм, що пливе давно вже діє...!
Рум'яновуха зима. Сліпа безмовна весна
Закричала Земля, криком райдуги
Оніміла весна, просто Він пішов...!
Пам'яті Сашка Неборака - телеведучого,
рок музиканта, просто людини, без якої наш світ,
втрачає, частку кольорів веселки...!
Чому би не посмурити 1го квітня, не очиститись хоч на мізер...!?
Він почув, плач зими , що йде
Серце точить камінь, там по іншому
Ніч під тиском, сонце ріже рве...!
Набагато більше в нього витівок
Хтось побіг, хтось залишився тут
Зупинив трамвай, по переду крок-шок
Сльозою впало слово, з мудрих вуст
Рум'яновуха зима. Сліпа безмовна весна
Закричала Земля, криком райдуги
Оніміла весна, просто Він пішов...!
Вже не буде більше, шуму з попелом
Вже не буде грому, і не буде слів
Чи піднятись вгору, впасти з йолопом
Він розбив ковток, від сміху і до сліз
Він сказав, що краще бути деревом
А Земля згорнулась, в камінь мрій
Ні, наше життя не метрономом є
Ритм, що пливе давно вже діє...!
Рум'яновуха зима. Сліпа безмовна весна
Закричала Земля, криком райдуги
Оніміла весна, просто Він пішов...!
Пам'яті Сашка Неборака - телеведучого,
рок музиканта, просто людини, без якої наш світ,
втрачає, частку кольорів веселки...!
Чому би не посмурити 1го квітня, не очиститись хоч на мізер...!?
пʼятниця
22.03.13. ПОТРОХИ ВИХОДЖУ, ТАК Я НЕ ХОЧУ !
Сніговиця знову вражає, нас силою
Зранку прокинувся, у ванні змився я милом
Штани натягнув, у трусах я вже був,
музон увімкнув...
Побігав по хаті, сів, бульби наперся
Сніжисько зубатий, у життя знову вдерся
Бульби наперся, живіт заспівав,
шиптунів навпускав.
Потрохи виходжу, так я не хочу!
Дверима під'їзду, хлопнув, як в вухо
Може притис би, до смерті і муху
Роблю крок перший...
Взуттям сніго-тісто місити
Песик сніжинку хоче вкусити
На зупинці народу..!!!.
Як би мені влізти в автобус, простіше знайти,
України глобус!
Із натовпом внесли, запхали, невже їду,
колеса ледь-ледь почвалали
Рука моя десь на пиці у дядька
Друга майже в майтечках у тьоті
Хотів, щось сказати, курча і в мене сидить,
щось у роті.
Хтось свариться, хтось проклинає, комусь все,
є в носі, він просто дрімає.
Хто ж не впускає весну на землю., Садовий,
сніговий, чи якийсь сліпий
З дверей вилетів силою корка, у Львові є тьотя-хіпан,
дочка в неї Орка
Що там ся діє на небі, звідки так снігу багато?
Не в одному селі, завалило, аж хату
Скільки, ще будуть тріпати ковдру
Пушинки-сніжинки летять нам у морду!
Вже просто набридло, де та весна!?
Натисніть, Вас просимо, на кнопку тепла!
Зранку прокинувся, у ванні змився я милом
Штани натягнув, у трусах я вже був,
музон увімкнув...
Побігав по хаті, сів, бульби наперся
Сніжисько зубатий, у життя знову вдерся
Бульби наперся, живіт заспівав,
шиптунів навпускав.
Потрохи виходжу, так я не хочу!
Дверима під'їзду, хлопнув, як в вухо
Може притис би, до смерті і муху
Роблю крок перший...
Взуттям сніго-тісто місити
Песик сніжинку хоче вкусити
На зупинці народу..!!!.
Як би мені влізти в автобус, простіше знайти,
України глобус!
Із натовпом внесли, запхали, невже їду,
колеса ледь-ледь почвалали
Рука моя десь на пиці у дядька
Друга майже в майтечках у тьоті
Хотів, щось сказати, курча і в мене сидить,
щось у роті.
Хтось свариться, хтось проклинає, комусь все,
є в носі, він просто дрімає.
Хто ж не впускає весну на землю., Садовий,
сніговий, чи якийсь сліпий
З дверей вилетів силою корка, у Львові є тьотя-хіпан,
дочка в неї Орка
Що там ся діє на небі, звідки так снігу багато?
Не в одному селі, завалило, аж хату
Скільки, ще будуть тріпати ковдру
Пушинки-сніжинки летять нам у морду!
Вже просто набридло, де та весна!?
Натисніть, Вас просимо, на кнопку тепла!
четвер
14тий березень КУРЙОПКІН ДРІТ чи ЗНОВУ...
Знову зима, знову сліди
Знову, сніжинки на віях
А ти, про тепло, давно мрієш
Курйопкін дріт - підмерзлий кіт
Зуби до блиску, зранку виходиш
Мелодія снігу в обличчя, в лице
Ковдра з гори, сніжком в'ється
Змерзла, весни, її киця
Хто, зранку стріпує хмари!?
Кому до вподоби, сміх чари!?
Курйопкін дріт - під снігом світ
Ще крок, і ще, я проковтнув сніжинку
Легені затоплені подихом в мінус
Не буду писати непристойні слова
Завершу ось так Чарлі Мінгус !
Курйопкін дріт - земля магніт.
Знову, сніжинки на віях
А ти, про тепло, давно мрієш
Курйопкін дріт - підмерзлий кіт
Зуби до блиску, зранку виходиш
Мелодія снігу в обличчя, в лице
Ковдра з гори, сніжком в'ється
Змерзла, весни, її киця
Хто, зранку стріпує хмари!?
Кому до вподоби, сміх чари!?
Курйопкін дріт - під снігом світ
Ще крок, і ще, я проковтнув сніжинку
Легені затоплені подихом в мінус
Не буду писати непристойні слова
Завершу ось так Чарлі Мінгус !
Курйопкін дріт - земля магніт.
неділя
ПЛАНЕТА - ГАРБУЗ
Планета-Гарбуз
Він літає, народився у Всесвіті,
світлофори, що стоять під Зірками минає.
Планета-Гарбуз
Він стоїть, чи летить, чи висить?
Він кудись поспішає,
із себе скидує щось, і десь залишає,
Він Планета-Гарбуз, він знає,
придалеко, при при...
в закавулках космічних, дівка заміж не хоче,
просльозились вже її очі,
Він впаде, комусь, просто в долоні,
посміхнуться очі солоні.
пʼятниця
ПЕРШИЙ ДЕНЬ ВЕСНИ
Де народжується весна?
Як виховується вона?
Хто її батьки?
Скільки ляпасів по дупі, отримує весна,
доки мала.
Доки не чемна, робить вчинки,
безглуздо даремні.
Якось я проходив, біля паркану,
помітив на ньому отвір весни,
Отвір весняний - дірка звичайна,
зазирнув я туди.
Там маленька весна, пустувала, стрибала,
регочи забавлялась, вона знала, час мужніє,
наближається швидко,
та не кожен, поки, зможе побачити,
дитяче, її біле личко.
Через отвір паркану їй-весні, пірнути до нас.
Вона на порозі, потепліє, радітимуть люди,
будемо пити соки і квас.
Одежу зими познімаємо ми
Від сьогодні, вже треба чекати приходу,
КРАСУНІ ВЕСНИ !
Як виховується вона?
Хто її батьки?
Скільки ляпасів по дупі, отримує весна,
доки мала.
Доки не чемна, робить вчинки,
безглуздо даремні.
Якось я проходив, біля паркану,
помітив на ньому отвір весни,
Отвір весняний - дірка звичайна,
зазирнув я туди.
Там маленька весна, пустувала, стрибала,
регочи забавлялась, вона знала, час мужніє,
наближається швидко,
та не кожен, поки, зможе побачити,
дитяче, її біле личко.
Через отвір паркану їй-весні, пірнути до нас.
Вона на порозі, потепліє, радітимуть люди,
будемо пити соки і квас.
Одежу зими познімаємо ми
Від сьогодні, вже треба чекати приходу,
Підписатися на:
Дописи (Atom)



