понеділок

16.06.14. КУБИЛЯКА ВАСИЛИНА

Жила собі була Василина Кубиляка.
Найбільше у світі вона любила висмикувати
волосинки із ніздрей у хлопаків
Всі її ніжно називали Вася Кубка, бо була вона
файна дівка, весела красива і була в неї гарна
дупка, тому і Кубка...
Якось їхала у старому скрипучому тролейбусі
щось собі думала-міркувала, аж глип оченятами
поруч стоїть вуйко, а в носі такі волосища, що аж, аж!
Кубка, ладна- дупка підходить до нього і каже...
-Йой вуйку як ви сі називаєте,
-Василь,-каже вуйко...Василю я ваша навіки,
Вуйко Василь роздивився Кубку-дупку,
-Та добре, най буде (а сам втішився, така мала ладна,
аж в душі заспівав пісню якусь, що недавно по радіо чув)
Пішли вони до парку, випити си чарку, вуйко трохи мав
грошей.  Пили пили, і Василина Кубиляка каже...
-Давайте повисмикую вам волосини,
-Давай, - відповів вуйко Василь.
Вона як заходилась, він її в цей час мацав всюди і по дупі,
бо вже дуже була фаайна.., втриматись ніхто не міг, навіть
цьотка Каська, не відмовляля собі в задоволенні, щипнути
Василину за сраченя. Смикала смикала, і каже,
-Все, - я пішла,
-А кохання, а любов,- їй вуйко у слід
-Нема волосинок, нема кохання.
І зникла в кущах парку, під порожню Василеву чарку!


субота

14.05.14. СТОЯВ СТОЯВ І ВПАВ...(без еротики)

...не сам звичайно, це я про ровер, наколісник, велосипед
кожен кличе його по своєму,  має собі імен трохи...!? мабуть
не погано, чи як, важко сказати, менше з тим.
Зараз рідко виходжу в центр, не приваблюють якось
натовпи туристо-людей, більше хочеться спокою,
самотності...
Центр міста, машини гудять люди гомонять Львів дихає,
живе, приємно таке бачити, краще зрідка. Купую у свого
товариша журнал "Класік Рок" йому десь з Києва надсилають,
Курча-ляга тепер вже 60 грв. мушу, одне з небагатьох моїх
задоволень, що залишились...лягаю на канапу, до рук журнальчик,
вмикаю музончик, той про який читаю, і ласую, насолоджуюсь
життям-буттям!
Так от...чимчикую містом за Рок-інфою, вирішив трохи
прогулятися, роздивитися, де втиснули-збудували в якийсь
новий закуток, щось свіженьке. Йду йду, позаду Оперного,
де зупинка трамваю, там ще чебуреки продають, і ринок
з купою люду, бачу, хтось, хлопець чи дівчина, свій ровер
пришпелив до знаку, та й відлучився у справах, я
задивився на нього, бо й собі подумую придбати
наколісника, трохи колка покрутити, юнацтво власне пригадати
дивлюся міркую, як тут,  трішки навіжена якась пані,
з таких які вічно кудись поспішають, летить всіх розштовхує,
до ровера наблизилась, і як зачепить його торбою, він
бідолаха не втримався і впав, мені аж шкода стало,
стояв стояв і впав, немов якийсь п'яничка. Легко, вільно
вітряно, але розтягнувся на тротуарі...може трішки відпочине
велосипедам, також відпочинок потрібен...!?

вівторок

03.06.14. РОКЕНРОЛ - ДУХ І СТИЛЬ.

Вони до нас, для нас створили
Рокенрол,
аби назавжди ми, лишалися дітьми
Сплетіння звуків музики у серце,
до душі візьми, і з ними йди...
Так набагато легше оминати, горби,
та ями, зубатющі капкани...
З тобою музичний всесвіт долі
Можливо ти сьогодні хворий, кволий
Душа окрилена співає та летить...
Летить, летить, окрилена співає...!!!
Вони до нас, для нас, створили
Рокенрол.
Ти маєш дух та допінг-драйв
Тепер твій хід, в чужі ворота,
Влупити громовитий гол!

четвер

22.05.14. ГУДЗИКИ

Навколо самі гудзики
Плащі піджаки пальта
Поглянув на газетні шпальта
Гудзики навколо всюди
Можливо в них і є обличчя
Гудзики вони чи люди?
На гудз-колесах пхаються машини
Гудзики вони а не колеса- шини
Чотири ока звучить нівроку
Чотири дірки біля хвіртки
Чотири отвори чи дірки до парканівки
До паркану чотири по чотири не відомо
Він і вона їх двоє Не ставлю знову кому
Вони цілуються до завтра Ніч
Сховався в нитках день новий
Сьогодні гудзики на завтра нова річ.

понеділок

12.05.14. ЗАБІЯКА - ДОЩИСЬКО або ДОЩИЦЯ - КИЦЯ.

Знову він розкидує ручиська
Пальчиська крапель стискає в кулачиська
Ух...забіяка - дощисько!
Ось кіт пробіг за ним машина
А он де, під краплі вибігла Марина
Товче по пиці, крапле - кулачиськом
Дощисько - забіяка -кака
Я голову задер на небо
Повсюди він, він тут і там, він близько
Я навтьоки, він мов на мені
І тлумить силою удару, якого кнара?
Та дай мені втекти, та вже спинися
Я змерз, ось подивися, вибігла Марина
Без шапки- каски, на макітрі в неї лиш хустина
Чому такий сердитий, ти дощисько!?
На здибанку, знов не прийшла дощиця-киця?
Чи була? ага мовчиш, то ти так розповідь
побачення ведеш, кого побачиш
і кого знайдеш, краплинами  в макітру, хитро
Іди знімай шкарпетки і влягайся спати
Вже новий день, всі люди хочуть
Краплину сонечка в долонях мати
Тай дощиця-киця, також хотіла би поспати
Ніж мокрого тебе за руку цілу ніч тримати,
чи що там в тебе, вище нище неба,
вже новий день, всім відпочити треба.

вівторок

06.05.14. УРОДЫ ЗЛА- ВОЙНЫ !!!

Уроды зла-войны, над бездной глотают стойкий смрад
Их в судорогах лица, плюют нам вслед
И меч, вонзен в мишень священных врат
Отрубует с их губ, прослюнившийся бред

Прогнившие тела Земли, покроет панцырь лжи
Воистину он придушит всех,  оружие, кто в руки
первым взял, и в прах чей, воткнеться корень ржи,
сорвав с костей груди, безчеловечный грех

Вчера, вы целовали жен детей и вы любили
Сегодня- рабы войны, на истребление людей
Не уж то все забыли, детьми вы тоже были
И улыбались знали верили,что будет все ОК!

Теперь, вы тонете в проклятьях, на чужбине
Марионетки, кровавых нитей,  детки-зла
Вас матери, просили, плакали, а вы забыли
Ты не убей! Вся ваша ненависть, згорит до тла
Тяжесть войны, изчезнет вновь, и победит любовь

Удар в ядро, зачатье миру новому несет
Расколит панцырь, предвстанет взору
Обнаженный брег И через множество веков
Жизнь вновь оживет, прорежиться росток
И ввысь, потянеться замаливать Ваш грех!

неділя

04.05.14. ХТО ЖИВЕ В КОЖНІЙ КРАПЛИНІ?

Знову дощ
Небо знову ображене
  сіре сумне не веселе
Безліч чужих нам краплин
  чи цілують чи вбивають вже Землю
Хто живе в кожній краплині?
Так це ранок неділі
Хтось десь загуляв запиячив забувся
Ось вона в короткій спідничці
  ціла в краплях любові дощу
З дупцею місяця схову
  зворотнього боку планети може й без
  трусиків Свєта вулицею волоче ногами
В думках без мінета в думках зараз з нами
  їй лячно і зимно впиватися в день новий
Холодом зради під краплями спаду
Лише одне кровоточить в середині
Хто живе в кожній краплині?
Вчора завтра сьогодні
  чи нині...!?