15.12.2017. ПОМИЛКА

Все що я зробив вчора - помилка
Можливо я помилка Не вчасно
випірнув з піхви Моє народження чи смерть
Мої слова чи безмовність
Мій початок і кінець
Я не пам'ятаю початку і кінець повинен
бути простим доступним без нічого...
А все решта помилка...

14.12.2017. ОРГАЗМ

Він як злодій переховується тілом
ніхто не знає де він Куди пірнає
і де буває
Він в очікуванні виходу на сцену
але йому трішки не поталанило
його сцена   збудження штанів чи спідничок
Між ніжками  мед комусь чи дьоготь
 Кожному своє під Сонцем мрій
 з волоссячком  над клітерцем Зачіска часу
Він довго чекає свого виходу
В кожного  свій смак і запах
не всі  сприймають - розуміють
Треба зосередитись інакше Він
не прийде Не дозволить Вам скористатися
своїм вмінням отримати  незвичне виверження
Нас так створили Нас ображають
інколи до сліз буває боляче чи боляче ще дужче
Залишається він Наш вірний друг
якого  можемо покликати  коли захочемо
 не залежить від обставин і не залежить
ні від чого і навіть більше
Він завжди в нашому тілі Просто треба
запросити його Попросити і тіло видихне
щоденні  негаразди...
І стане легко добре ніжно
 поділиться життя кольорами посмішок
в наступний день...

12.12.2017. ПОДОРОЖ СНІЖИНКИ НА НАШУ ПЛАНЕТУ...

Сніжинка розплющила очі
коли наближалась до Землі
Все було ніяким білим білим
Білий колір - ніщо Порожнеча
в тому боці Галактики де сніжинки
вбираються в сукні На подорож-вечірку Кудись...

Вона возилася на колесі машини
стрункої білявки Котра
багато разів перепитувала
в когось Чи він кохає її !?
Хтось продовжував мовчати
чи говорити усіляку дурню
білявка диміла  патичками в губах і руках
і викрикувала слова не відомі сніжинці

Потім сніжуся відпала і прилягла
коло трамвайної колії
стукіт коліс нагадав їй сни
під  ковдрою усміхненого вітру
в кольорових оберемках
колосся Зоряних забав Що ведуть
до любові В маленьких долонях дідуся Снігу

Зненацька хтось піднімає її
і з сестрами  сніжку виліплює
жбурляє у когось Вона летить Мріє не знає
Щось незвідане  заводить її Сніжинка співає
Вона  наколює тепло на кінчики зірочок-лез
летить  Розрізає Пригадує і повільно вмирає...

11.12.2017. ВЗУТТЯ ЗАХЛЯПАНЕ ЗИМОЮ

Вчора тінь далекої планети
пробігла Землею
Здійнявши голову я звичайно
нічого не побачив
Моє взуття захляпане Зимою
стало чистим...

07.12. 2017. НА ВУЛИЦІ СНІГ...

На вулиці сніг
Кожна сніжинка має свою мрію
Як її втілити в життя
Коли Зима така красуня
Життя покотилося далі !?
Чи перестрибуватиме
Кучугури снігу
До маленької щойно народженої
Дитинки -  Весни...

02.12.2017. ЧОТИРИ СНІЖИНКИ НА ВОЛОССІ ЗИМИ

Ми кидаємось намальованими
словами Якраз живі створюють
світ Спілкуйтеся Люди...

Сьогодні одна дівчинка
дивилася на мене якось
по своєму І я відчув що життя
не просто Світло рух чи бруд
Я відчув що життя Поезія

Вродлива смерть приходить
щодня ЇЇ хтось зумів задовільнити
і Вона стала життям

Бачив як краплі дощу пестили
її сідниці Я випив би їх але вона
вже далеко Вродлива молода пружна
Жива і мертва Осінь...

30.11.2017. ЧОТИРИ ВОЛОСИНКИ ОСЕНІ

Бачив як Осінь оголила дупцю
 я не зміг поціувати її
моя душа в іншому місці
я в постійному пошуці
Я ЖИВИЙ !

Стояв і вдихав запах Осені
Вона ще тут і диктує
свої правила
 Запах паленого листя
запах дитинства
колись був повсюди
Ми колись його так любили...

Вчора йшов і плакав
Дощик почався небо плакало
разом зі мною
Мабуть це не слабкість я вважаю
це сила Якщо я можу зізнатися

Йшов і побачив в калюжі Сонце
Воно висловлювалось
словами на завтра
Я переступив через нього
Осінь