Всі Хто Розпалює Війну Здохнуть

Всі хто розпалює війну Здохнуть
З ними зустрінусь перед
входом до пекла
Штурхну ногою їх в дупу
Сам піду далі...
Всі хто розпалює війну здохнуть
Їх смерті час Вже не йде не біжить
Він летить неймовірно Летить...

05.01.2020

Я СИДІВ І ХИТАВСЯ...

Я сидів і хитався на
скрипучому кріслі
І думка одна обліпила мене
Під мудрою дупою крісло співає
Під іншими скрипить і пердить...

05.01.2020

Новий Рік На Сніжинках Височенного Орла

Новий рік закрутився на пальці перстнем
Його погляд зі швидкістю заплющених очей
(хоча Швидкість світла є ніщо)
народжує сніжинки крилатого Орла
в просторі на мить ще не народжених  мрій
Ніхто не зможе бути спритнішим прогулянки неба
Ти знову читаєш книгу що кричить мовчки
Слова народжують в тобі нові планети
Лише одне слово Кольором мільярдами років
летітиме знову до тебе Коли був маленьким
і ходив з батьками до парку на морозиво і на гулі -гулі
Так починався непомітний відрізок
маленьких дитячих крочків Які виросли
але залишились непомітними На сніжинках
височенного  Орла
Зовсім не смішно бути добрим
і навіть грубим чи справедливим
Коли хтось плаче Він розмовляє з нами чи з кимось
Сльози - слова що не передати ковтками -жестами гортані
в них всі оберти перстня Які розкручує погляд
височенного Орла
Закінчуються слова Починаються сльози
Спадають сльози Новий відлік чіпляється за пір'я
Орла і мовчки (слова давно втратили силу) летить і летить...
Ти можеш не вірити мені але Новий рік
на сніжинках Височенного Орла співає пісню
яку ми ніколи не почуємо...

01.01.2020

Новий Рік На Носі Баби Снігової

За вікном плаче Грудень
а повинен сміхотливим
кататися на ковзанах
а повинен кидатися сніжками
і дзвінко реготати
як зимові борульки з дзвоном
розбиваються  об весну
а повинен ліпити  снігову бабу
і моркв'яний ніс витягати з рукавиці
Сніг де він забарився Друзяка зими?
Він мабуть ще просто не народився
Цього року пологи затягнулися
За вікном плаче Грудень
Темними ночами сльози витирає
і чекає...
Агов друже сніже поспішай
Новий рік на носі баби снігової стрибає
Намалювали якось що дітлахи

І доки я це все писав
Почув мене святковий сніг
Він десь на небі народився
В долоні зранку нам усім впав

28.12.2019

Що Саме Мене Тримає На Сидінні !?

Їхав в автобусі
Навколо люди
Їх очі
Розповідали мені
історії
Проїхав свою зупинку
Їх очі мовчать і говорять
Їду і чую сам не розумію
що саме мене тримає
на сидінні... !?

27.12.2019

ВОНА - ЗГУСТОК ЕМОЦІЙНИХ БАЗІКАНЬ

Вона - згусток емоційних базікань
Вона колесо перебільшень в більшості
вечірніх накривань ковдрою
Вона з піщинки створить пустелю
З краплини води - цунамі
З розпаленого сірника - виверження вулкану
З маленького камінчика - Джомолунгму
З грудки землі - планету
Якщо створить ще одну красуню планету
як наша Земля
Ми пробачимо їй безконечне базікання
така  майже передноворічна дурня

27.12.2019

Я Заблукав Зі Смертю у Всесвіті

Невже це моє справжнє обличчя
Смішного чубчика на чолі
Коли я забуваю що говорило мені небо
Руки торкаються невидимої постаті
Хто штовхає мене чи лоскоче вуха
до дитячого реготу
На ноги встаю Перший крок
завтрашньої мови співу чи повної тиші
Бачиш вони вже з нами але їх
ще не буде мільйони сторіч
Ти не даремно терпів Твоя нагорода
в зашморзі -сильці Лізь туди
і побачиш себе малим з іграшкою мрій
біля будинку якого ніколи не було
Простір  власність Мандрівників забутих
прогулянок під  дощем нового життя
Вони згинають і викручують Простір
В різні інструменти Досягнень Землі
Граємо співаємо губимось Не знаємо
Я заблукав зі смертю у Всесвіті
Смерть - красуня  Добра нам бажає
Більшість на Землі куточків
дурним проростають вже злом
Смерть - красуня але прийде Коли ти віднайдеш
іграшку дитинства і будеш чемним...

25.12.2019