середа

Я Заблукав Зі Смертю у Всесвіті

Невже це моє справжнє обличчя
Смішного чубчика на чолі
Коли я забуваю що говорило мені небо
Руки торкаються невидимої постаті
Хто штовхає мене чи лоскоче вуха
до дитячого реготу
На ноги встаю Перший крок
завтрашньої мови співу чи повної тиші
Бачиш вони вже з нами але їх
ще не буде мільйони сторіч
Ти не даремно терпів Твоя нагорода
в зашморзі -сильці Лізь туди
і побачиш себе малим з іграшкою мрій
біля будинку якого ніколи не було
Простір  власність Мандрівників забутих
прогулянок під  дощем нового життя
Вони згинають і викручують Простір
В різні інструменти Досягнень Землі
Граємо співаємо губимось Не знаємо
Я заблукав зі смертю у Всесвіті
Смерть - красуня  Добра нам бажає
Більшість на Землі куточків
дурним проростають вже злом
Смерть - красуня але прийде Коли ти віднайдеш
іграшку дитинства і будеш чемним...

25.12.2019

Немає коментарів:

Дописати коментар