Поезії

Спробуй втримати
у звіра своє ікло доброти
не бійся оголення
не порожнеча бачиш небо
піклуйся завжди
відлуння повертається
стоїш після однієї ночі
роздягнуте небо
зіркастого тіла
сльози безмежності
сміх обмежень
наввипередки із часом
пірнаєш у всесвіт
виринаєш новонародженним
Відчини двері
вони кличуть
не лякайся непобаченного
головне почути...