Вітаю Всіх Хто Заходить Хто Читає Хто Думає

Хто Мислить Хоче Знати Хто Шукає
З нового року все залишається без
змін. Створювання нових творів
надає мені сенсу наснаги відчуття
відкритого простору.
Заходьте читайте !

У НОВОМУ 2012 му РОЦІ
БАЖАЮ ВАМ
ПОВНЕ ТІЛО ЗДОРОВ'Я
НАБИТІ ГРІШМИ ГАМАНЦІ
УСПІХУ ВЕЗІННЯ
а все решта залежатиме від
нашого бажання та вміння !

З НОВИМ РОКОМ РОК
ДРАКОНА !!!

31 ший грудень ДРАКОН РОЗЗЯВЛЯЄ ПАЩЕКУ

Пелюстки розквітнуть
на цьому тижні
Більше скажу
розквітнуть сьогодні
Дракон роззявляє
пащеку
Пуп'янки вагітності
на дев'ятому
Час змінюється
Час повинен стати
кращим добрішим
Дракон роззявляє
пащеку
Ми ще побачимо
себе вільними
у дзеркальному
відображенні
Дракон відкриває
пащеку...

30 тий грудень ДЕ КУЧУГУРИТЬСЯ СНІГ?

Напередодні
Нового Року
Ялинку вбрав
собі нівроку
Снігу нема
Снігу катма
Де той
сніжисько
Далеко чи
близько
Мабуть із
Землею Він
посварився
Летів цільно
до нас
Загнівався
потім
На місяці сніг
зупинився
Трохи бухнув
за Землю
забув
Кучугуриться
далеко
від Нас
Не той вово
Повертайся
В холодику
штучні брати
В холодику
справжнісінький
квас!

29 тий грудень КРАПКА

Вікно
Місяць
Шапка
Надумати
Вписати
Можна
Купу
Слів
Не
Будемо
Турбувати
Ніч
Маленька
Проста
Крапка.

28 мий грудень СІК ПОМЕР

Сліпа білява тінь
сокири
Чи просто тінь
від іншого чогось
Розрубує млинець
кривавий
Він нещодавно
соком у банці
мешкав
Червоний острівець
ковтків
забутих
Його я зрадив
недопив
Коли Він соком
був
Жбурнув із банки
Не розгубився Він
Прикинувся млинцем
чи острівцем
Чи просто
багрянцем
З родимкою на межі
коміра сонця.

27 мий грудень МОРЩИНИ МУДРОСТІ

Сьогодні ще хтось
прийде
Тоді ніхто
залишить всіх
І кожен доки
у шпарку підглядатиме
Небо вкриється
новими зморшками
мудрості.

26 тий грудень МИТЬ ВІДБЛИСКУ

Все одно мить не вхопити
тобі
Тебе створено із
непрочитаних часток
крихітної миті
Ти біжиш чи стоїш
Зір ловить у
новорічний мішок
птахів людей
і знову день навколо ми
Навколо миті
відблиск дня
Як не крути попереду
постійно та фігня
Забий на все і не
шкарлупся
Одразу нам скажи
своє ім'я.

25 тий грудень ЗНАЙДИ СЕБЕ САМОГО

Від Землі до найвищої
або низинної зірки
що в змозі охопити
зір свідомість
Та ще безліч мільярдів
відстаней таких
навколо вгору
Там мій дім
засіяний квітучим колом
сонця
Відпусти блакиті кулю
На язиках безглуздя
і тепла в ніч полум'я
стрибучих іскор
Викарбуй своє ім'я
Отямитись не встиг
Як вигадав себе
самого
Одного з них
чи з них одного.

24 тий грудень РІГ ДОЛІ

Веди вперед довічну Землю
розтопиться у мовчанці
руці чи заговорить
звідусіль
Богів потрібно скільки ще
аби повірили в одного
сліпого чи німого
Збирав у кошик нічні я зорі
пожартувати з плинним
мезозоєм
Під ранок у шибку
скреготав до Зої
Тобі мій сміх але розірвані
морозом губи
Тиняються холодним містом
Вони ще люди
Тут порожнеча хворих половин
ікринок голови
Забудь про вчинки
візьми мої слова Бери
Напам'ять визубрить закручений
ріг долі
Сьогодні він призначений
в неволі холодним
сонцем ночі
Вже ніч не поспішай
заплющи очі.

23 тій грудень МОРСЬКА ПРИКРАСА ЗИМИ

Велика медуза розчісувалась
випадково від рибок
почула що є на планеті
країни де люди
ялинки під
новий рік
прикрашають
красивими
іграшками
Медузі кальмар якось у
коханні признався
прикрасою моря її
охрестив
Бурхливої ночі на
денці морському
красуня медуза
із вірою в себе
лежала не спала
мріяла
Переконала себе
Ялинку прикрасити
сніжковим тілом
їй треба
Хоча б один раз
морською прикрасою
зими на поверхні побути
себе показати
Запаху ялинок вдихнути
Додому під хвилі
все одно не дістатись
на ялинці померти
Тут назавжди
зостатись.

22 гий грудень МАКІВКА КОЛЬОРУ МАРСУ

Маківка
кольору
Марсу
розглядала
обличчя
і плечі
Її забавляли
ігри
малечі
Самотня
маківка
усе
фіксувала
цікава
Земля
Вона щойно
взнала
Коли
прилетіла
на прутик
присіла
З сузір'я
10ти сонць
Вона
прилетіла
замаскувалась
вдало
присіла
Завдання
у неї таке
побільше
дізнатись
про все тут
людське.

ФОТОЗВІТ Хмл.Дім Роберта Домса 21.12.2011р. пам'яті САШКА НЕБОРАКА.

Новий фото альбом дивіться в контактах

Калич Блюз, офіційна спільнота.

http://vkontakte.ru/club23780942#/id143718263

21 ший грудень СЛІД

Хотів я
залишити
слід
з придушених
взуттям
сніжинок
Я наступив
а там
тоненький
лід
Втопився слід
зламана
крига
Ще не
прийшов
Дідусь Мороз
На вулиці
лиш
морозець
на вулиці
відлига.

20 тий грудень ДРАКОНЕНЯТА

Хто ще не
бачив
Гуляти
будете
до гілок
придивіться
Вони
драконенятами
обвішані
Ростуть
щодня
міцнішими
стають
У рік 2012тий
не хробаками
Драконами
увійдуть.

19 те грудня ВАРТОВІ КЛАПТИКА ЗЕМЛІ

Вони шляхетно
непорушні
Мовчать
інколи
зелені шубки
прикрашають
снігом
Колись
багато років
тому
Зернята впали
з крила вітру
Вартові клаптика
землі
Тепер
стоятимуть
пихато тут
Від скромного
початку
Аж до
помпезного
кінця.

18 те грудня ЗИМА ПІДСТУПНА

Зима
підступна
наступає
змією
листя
пожирає
Де їй
захочеться
там і
лягає
Собою
снігом
все
вкриває.

ЗИМА
повзе
біжить
кричить
невдовзі
їй
драконом
стати
ЛИЧИТЬ.

У середу 21 грудня у Хмільному домі Роберта Домса (м.Львів вул. Клепарівська 18, тел. 242-25-94) відбудеться концерт "Простір польоту" присвячений пам"яті музиканта, журналіста "12 каналу", автора та ведучого програм "Вже ранок", "Молодіжний простір", "Вечірній простір" Сашка Неборака. У концерті візьмуть участь: ТАРАС ЧУБАЙ , "ФАЙНО", "ДИВНІ", "НЕБОРАК РОК БЕНД", "OPEN BLUES BAND", "JACK O"LANTERN", " КАЛИЧ БЛЮЗ ". Початок о 20:00, вхід - 40грн.

17 те грудня про ВЕДМЕДИКА

Ведмедик
до
берлоги
повз
об
паличку
спіткнувся
Він
послизнувся
на
паличку
напнувся
Зимовий
жарт
і зовсім
не
ведмежий
фарт.

16 те грудня КОЛИСКОВА ДЛЯ СНІГУ

Люди проходять
поруч
Хто мешкає тут
не сідає на
лавку
місце вільне
чекає
Колискова
для снігу
Тут відпочинок
сніжинок
що іскрились
на сонці
що під сонцем
співали
Шапки і шубки
минулого року
заколисані
вітром на
лавці
Коли ж він
нарешті
прилетить
нас потішить
приляже поспить
відпочине
Заколисаний
зимою німою.

15 те грудня БІЖИ НЕ ОБЕРТАЙСЯ

Побачив враз найкращі риси
схоронені в матерії
тілесній моїх
блукань
Насправді ти як пір'їна лань
в стрибках потіха
багатьом і дітям
Візьми з собою
не забудь ранкові квіти
Біжи не обертайся
У вечірніх запахах життя
ти розчинися
але собою будь не бійся
не ховайся.

14 те грудня

НЛО

НЛО прилягло відпочити
вночі
Хто вже спить на печі
хто пече калачі
НЛО відпочине
зникне до ранку
Піду сочку
томатного куплю
я банку
Відбиток твердий
довго буде
Хтось запитає
де побачити де воно
Де?
НЛО пролетіло
вже сотні
років
А я пісяти
після соку щойно
захотів.

13 тий грудень

Якось моя знайома запросила у дит садок де працювала
вихователем. Я певний час спостерігав за дітлахами і
деякі із них мене надихнули до написання.
Віршик перший

АНДРІЙЧИК СМІШНИЙ ХУЛІГАН
присвячую всім АНДРІЯМ дорослим і малим

Андрійчик смішний хуліган
на городі сусіда обрізав тюльпан
рум'янець веселий на обличчі танцює
коханій дівчині квітку дарує
Вона його за це поцілує

Якось по стіні розбійник тарган
лапками кинувся у подорож вміло
Андрійчик його впіймав наказав
тут бігати вдень ти не смієш

Було ще в похмурий день перед дощем
ішов до садку обгорнувся плащем
побачив бабусю із мамою за руку провів
вулицю позаду плечей залишив

На небі страшенно блискало гуркотіло
полилася злива здригнулося тіло
краплини дощу проковтнула Земля
вродлива красуня Україна моя

Здається у середу в час заняття в садку
хлопчина не слухався опинився в кутку
він рюмсав просився що більше не буде
повірили всі вихователі добрі є люди

У п'ятницю Андрійчик піде у театр
туди поведе його улюблений тато
а мама тістечок під вечір спече
чекатиме хлопців нікуди не піде

В театрі було весело смішно
для дітвори це є свято потішне
дитячі оплески крики ура
аж директор прокинувся оце дітвора

Темніло щасливі і втомлені додому спішили
працівники ліхтарі обабіч світили
на небі з'явились мільйони зірок
Тобі все під силу зроби перший крок

Задумався смішний хуліган
у ямку посаджу я новий тюльпан
водою з промінням нишком полию
після вечері руки і личко умию
Перед сном прочитаю собі віршик дядька
що написав про мене маму і татка.

12 тий грудень

В КАЛЮЖЦІ

В маленькій
калюжці
дрімає цілий
місяць
Хтось скаже
це є
неможливо
Все
можливо
як
скінчиться
нічна
злива.

11 тий грудень

НА ТЛІ СТІНИ

Їм подобається
стояти на тлі
стіни
На тлі стіни
Вони красиві
на тлі стіни
Вони
вродливі
Краса врятує
світ
Бовкнув якийсь
дурень що
Вони як дріт
Ні! Вони краса
на тлі стіни
Вродливість
без агресії
й війни.

10 тий грудень

ХТОСЬ МАЄ ВИЙТИ

Хтось має вийти
і сказати щось
важливе
Хтось має вийти
і сказати щось
мені
Стояв чекав
хвилини
години дні
Ніхто не
вийшов
Ніхто і не
заходив
Пожартував хто
на роздачі
снів
Пожартував зі
мною
уві сні.

9 тий грудень

ВИТИРАЙТЕ РОГИ

Більше ноги
Вам не треба
витирати і
асфальт
коло дверей
здирати
Сказано було
Вам колись
вдома до
підлоги
шкробайте
та
витирайте
власні
роги.

8 мий грудень

ПРИВИД ВОКЗАЛУ

Привид вокзалу
приліг і чатує
Проїде пройде хто
Він побачить
почує
Привид слідкує
за порядком
нічним
з ним подружитись
може стати
ручним
Привид вокзалу
завжди тут
чатує не відходить
ночує
Сумно стає
Хмарами над
вокзалом у
Львові бере
і чаклує.

7 мий грудень

КОВЗАНЯР І ЛІД

Ковзаняр та лід розписують
візерунками танець
Запропонуй хвилинний
політ репертуару
води
Ковзаняр нещадно розрізає
обличчя льоду
Він убивця і Бог
Він принишклий вечір і
крикливий світанок
Самотній крук на
сплячій гілці змерзло
спостерігає
Так минають дні що звуться
за шибками світла
понеділком вівторком
п'ятницею суботою
і так до
безконечності
спочатку і знову.

6 тий грудень

МЕЛОДІЯ ЗИМИ

Вчора хтось пропонував
кілька тем музичних
залишити у вухах
Він обріс словами
літери обвисають зі щелепи
рифом гітарним
Невже всесвіт стоїть
на одній нозі rock`n`rollу
щоби відгадати скільки
людей поміститься
в напівбожевільному вагоні світу
Вони не пручаються
їх спаровують і з'являємось ми
на порозі ранку з першим снігом
грудня
Небесні білі ноти розляглися
повсюди
Згортаються у ритм зими
рипом взуття
Драйвом колін
Проспівати прокричати
пробубніти мелодію
зими.

ЗАПРОШУЮ ВСІХ НА КОНЦЕРТ В АКУСТИЦІ

7 ГРУДНЯ СЕРЕДА У Клубі КУЛЬТ
м.Львів вул.Чайковського,7
Олег "Калич" Калитовський і Андрій Голяк
в програмі " СПІВАНОГО СЛОВА"

початок 21:00 вхід вільний.

5 тий грудень

ВОНО


Воно проковтнуло планету
Воно проковтнуло Землю
Воно розжовую
Воно смакує
осінь
Прикинувся стіною
багряною
Кров'ю смерті
Коли мені бути
багряною
трояндою
життя?

4 тий грудень

ПРОГУЛЯНКА ДРУЗЯК


Дерева, співак і годин годинник мовчки стояли
на звичному, в'їдливо нудному місці. Недільний
ранок то тішив сонцем то кудлате хмарчисько
ховало проміння до кишені зашпиленого на всі
гудзики пальта. Машини гасали мостом не
подалік домівки дерев. На дерево сусіда назвемо
його так, всілися дві галасливо брехливі куми
сороки і почали стрекотати різні оповідки, і тут
збоку гілляччя сусіда, друзяки співак і годинник
чують, що зовсім поруч, випав перший у
грудні великий лапатий, не сніг сніжок,
а справжній сніжисько, що аж люди назгортали
кучугури. Друзяки переглянулися і порозуміння
спалахнуло у них. Вовтузились не довго
і незабаром були на місці розбріхованому сороками.
Роззирнулися, туди сюди кинулись, ніякого снігу,
ані сніжонички! але якась купка гірка стоїть, дерева
ближче підходять, а це звичайний рудий пісок
висипаний самоскидом. На вулиці, ведуться ремонтні
роботи. Постояли похнюпивши віття, та й рушили
додому. Давай відстеж час, крикнуло дерево співак
до дерева годинника, коли мені гидко на душі,
люблю поспівати. Відстеж друзяко час, поспіваю,
доки стрілки не зійдуться, разом.

3 тій дерев грудень

ДЕРЕВО СПІВАК
ДЕРЕВО ГОДИННИК


Дерево
годин
Відра
ховує
час
осені
Вже
грудень
зима
Непот
рібні
години
стікають
стовбу
ром
лише
Дерево
співак
горла
нить
йому
байдуже
хто
сьогодні
головує.

2 гий життєвості грудень

СОН КРОВІ

Завбільшки з досвід життєвий
На губах ранку обкусаний
шепіт колючий
Вони продовжують кричати
знищені за мовчанку
Слово з яким світло впивається
у серце далечі
Сонце крізь вушко голки
пірнає
Корінь помре обличчя
листя планети
Завбільшки з досвід життєвий
Коли спить людина
кров рухом стрибками
тіло живить не спить
Коли кров відпочиває
Може хтось знає?

1 ший кудись грудень

ЦІВКА СВІДОМОСТІ

Цівка стрибучого розуму
Цівка свідомості плазу
не дасть зазирнути
до криниці що поруч
Стіни розмазаних
чисел
Міцно тримають
за руку
Коридором
ведуть
Де пухнаста перина
заливається
сміхом
Туди до переду
крізь гуркіт
років
Кудись у щось
в нікуди.

вітаю ВАС магія осені позаду 91 міні твір

обіцяний мною на сайті
Сьогодні ми увійшли у відчинені
двері зими
Я надалі надаватиму ВАМ для
роздумів власні поетичні твори
не лише про зиму
про буття про життя.

ЗАХОДЬТЕ ЧИТАЙТЕ!

30 тий останній танець листопаду

ДИВНО ТАК БУВАЄ

Я приховую щось у кишені
на око злетіла сльозина неба
листя спинилося поза світами
заплакане впало волю зламало

Перекинь через плече зорі
їх збирав поцілунком у губи
я зумисно вийшов під ранок
щоби мовчали навколо люди

Листя кружляє листя помирає
всміхається останній танець
дивно так буває
дивно так буває

Люди лягають на звичне місце
що звуться канапами чи домовина
сьогодні ти спатимеш просто
під обличчям убивства

Тролейбус забув свої мешти
чавить листя маршруто колом
я зумисно вийшов під ранок
побачити світ лисоголим

Біля лавки старого будинку
росло колись кохання
Біля лавки старого будинку
росло колись кохання

Листя кружляє листя помирає
всміхається останній танець
дивно так буває

Планета знає з плеча дитя
спадає вже завмер останній
танець осінь теж вмирає
дивно так буває
дивно так буває.

29 тий вихід із листопаду

ШЛЯХЕТНО ПІТИ

Підходить
до
завершення
час трьох
місяців
Час
володарювання
листя
вітру
холоду дощу
Осінь
залишає
Землю
шляхетно
і відлітає
Бачиш
світлять два
вікна це
Грудень Зими
збирається
на престіл
володарювання.