четвер

30 тий останній танець листопаду

ДИВНО ТАК БУВАЄ

Я приховую щось у кишені
на око злетіла сльозина неба
листя спинилося поза світами
заплакане впало волю зламало

Перекинь через плече зорі
їх збирав поцілунком у губи
я зумисно вийшов під ранок
щоби мовчали навколо люди

Листя кружляє листя помирає
всміхається останній танець
дивно так буває
дивно так буває

Люди лягають на звичне місце
що звуться канапами чи домовина
сьогодні ти спатимеш просто
під обличчям убивства

Тролейбус забув свої мешти
чавить листя маршруто колом
я зумисно вийшов під ранок
побачити світ лисоголим

Біля лавки старого будинку
росло колись кохання
Біля лавки старого будинку
росло колись кохання

Листя кружляє листя помирає
всміхається останній танець
дивно так буває

Планета знає з плеча дитя
спадає вже завмер останній
танець осінь теж вмирає
дивно так буває
дивно так буває.

Немає коментарів:

Дописати коментар