У них, сніжинок та снігу, домовленість бути зимою
Кручений димок, тепло домівки викашлює
Рум'яний стрибок, морозо-сестер, обличчям
Авжеж, п'яний градус, на вулицю виповз
Їхні горлянки, забиті, рукою німою
Навіщо віддавати себе, щоденному крику планети
Антракт триває не довго, незабаром твій вихід,
готуйся! Де ти?
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар