четвер

15.06.17. Я сам Нічого не Розумію але знаю Вони мене чекають

 і тоді коли смерть
стає часткою нічого
Наші обличя впиваються
в її життя
Так рухається те
про що ми говоримо
але не розуміємо
звичайних слів
безконечності...
Наш дім за межами
сприйняття...

Немає коментарів:

Дописати коментар