Я надто швидко побіг
і зачепився за літню Літню
(поважну вродливу з морщинами
навколо життя ) гілку
Впав і викотився зі сну
в глину з якої колись мене
хотіли зліпити але забули
Тому я тут
Я знаю місце де ніколи
не народжується війна
в наших долонях
Побігли зі мно
Нехай ми першими зробимо крок
до неї Котра сидить
і насододжується
Кавою по Львівськи
Львів'янка кава
Побігли зі мною...
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар